Page 82 - 4218

регіональне мистецтво та архітектура прикарпаття
ний та обґрунтований шлях її розвитку, а також форми просторової організації. саме для того,
щоб виробити шляхи вирішення такої проблеми, проводимо її дослідження, аналізуємо рівень
розвитку рекреаційної сфери села, виводимо закономірності взаємодії етнографічних та архі-
тектурно-естетичних характеристик рекреаційного простору. Розвиток рекреаційної сфери села
вимагає програмно-цільового підходу, зорієнтованого на перспективу. Такий підхід потребує чіт-
кого визначення цілей розвитку, шляхів їх досягнення. Програмно-цільовий підхід до розвитку
рекреації села – це система методів та методичних прийомів просторової організації рекреаційної
сфери.
на завершальному етапі роботи виконується комплексна оцінка. склалися три основні
типи оцінки природних рекреаційних ресурсів: медико-біологічний, психолого-естетичний, тех-
нологічний.
Медико-біологічна оцінка відображає вплив природних чинників на організм людини; осо-
бливу роль тут відіграє кліматична характеристика. Найбільший вплив клімату проявляється
через реакцію людини на погоду, тобто на комплекс геофізичних (освітленість, тривалість світ-
лової частини доби, сумарна сонячна та ультрафіолетова радіація, прозорість повітря) і метео-
рологічних елементів (температура повітря, його вологість, швидкість вітру, хмарність тощо).
Розроблено оціночні таблиці визначення ступеня комфортності погоди, виходячи з показників
температури повітря, загальної хмарності, швидкості вітру; здійснювались дослідження щодо
виявлення впливу на стан людини добових змін атмосферного тиску тощо.
При психолого-естетичній оцінці визначається емоційна дія середовища і його компонентів
на людину. На відміну від функціональної, медико-біологічної, технологічної оцінок, які визна-
чають конкретні вимоги до організації простору, що відповідають характеристикам рекреацій-
ної діяльності, естетичні оцінки надзвичайно складні у зв’язку з різноманіттям параметрів та
суб’єктивності критеріїв. естетичні програми оцінки формують загальний напрям проектного
рішення, оскільки психолого-естетичний комфорт особливо важливий при рекреаційній діяль-
ності індивіда.
Психологічна оцінка рекреаційного простору базується на потребах психологічного ком-
форту людини під час відпочинку. Основними характеристиками естетичного впливу є емоційна
сила й змістовність впливу середовища (міра естетичного впливу), характер емоційного вияву
(тональність), гармонійність та цілісність сприйняття середовища. Основними критеріями есте-
тичної оцінки прийнято вважати міру екзотичності та унікальності природних та культурних
ландшафтів, багатство краєвидів, пейзажну різноманітність тощо, причому увага акцентується,
з одного боку, на внутрішніх властивостях самих ландшафтів, а з другого – на особливостях їх
візуального сприйняття.
Природні території, що використовуються для розміщення рекреаційних утворень, харак-
теризуються зазвичай багатством просторових властивостей та різним ступенем художньої ви-
разності. естетичний потенціал ландшафту залежить також від міри перетворення людиною
природного середовища й числа поєднань основних ландшафтоформуючих факторів (рельєф, ліс,
водойми).
На стадії дослідження рекреаційного простору естетична оцінка ландшафту проводиться
узагальнено, розглядаються досить великі масиви ландшафтів, що принципово відрізняються
природно-географічними, а отже, й естетичними ознаками. Після цього в межах виділених зон

82