Page 53 - 4216

Для визначення втрат енергії в статорі  W ,
1 H
користуються рівнянням, аналогічним (4.22)
R
W   W  1 . (4.25)
1 H 2 H I
R
2
Загальні втрати енергії в АД визначаються
W   W 1 H   W 2 H . (4.26)

Втрати енергії при ступеневому запуску двигуна
зменшуються і, в загальному випадку, коли швидкість
ідеального неробочого ходу в перехідному процесі має n
ступенів регулювання, втрати енергії в роторі зменшуються в
n раз
 2
W 2 CT  J  0 n , (4.27)
n  2
де  - максимальна швидкість ідеального неробочого ходу
0 n
двигуна, відповідно до останнього ступеня.
Суттєвого зменшення втрат енергії досягають при зміні
напруги живлення двигунів. Якщо припустити, що час
перехідного процесу значно більший, ніж електромеханічна
стала приводу
(tп>>Tем), що є дійсним для більшості практичних випадків
перехідного процесу в електроприводі, то втрати енергії при
пуску з лінійною зміною напруги живлення, а, значить, і
швидкості ідеального неробочого ходу ωо і Мс мають вигляд

 2
W  20 J  0  (T EM /t П )   W  (T EM /t П ) . (4.28)
20
2
Отже, втрати енергії при пуску з лінійною напругою в
декілька разів менші, ніж у випадку з постійною напругою
живлення.

54