Page 65 - 4214

каналів. Замість того щоб визначати місцезнаходження за сигналами 4-х
супутників, які найкращим чином розміщені – дають найвищу точність ( ця

точність характеризується так званим числом GDOP), вони опрацьовують
сигнали всіх видимих у даний момент супутників. Використання при цьому

досконалих алгоритмів дозволяє шляхом проведення між канальної
синхронізації усунути між канальні часові зсуви і домогтися максимальної

точності визначення місцезнаходження приймача.

Підкреслимо ще раз, визначення положення приймача на основі

опрацювання вимірів віддалей до чотирьох і більше супутників сузір’я

дозволяє позбутись систематичної помилки, з якою працює годинник

приймача. Проте точність розв’язку задачі позиціонування напряму залежить

від того, з якою точністю ми знаємо координати кожного з супутників, які

утворюють сузір’я. Для конкретного часу спостережень ці координати –

ефемериди розраховують з точністю, яка може забезпечити навіть

міліметрову точність розв’язання задачі позиціонування. Затримка за тим,

щоб з максимальною точністю визначити час, коли виконується конкретний

вимір. А цей час треба знати з точністю до міліонних частинок секунди,

якщо врахувати, що супутники на висоті біля 20 000 кілометрів вимушені

переміщатися з першою космічною швидкістю 3,8 км за секунду. Таку

точність і забезпечують атомні годинники, розміщені на супутниках.

Найновіші системи дозволяють одержувати такі безпрецедентні

точності, використовуючи крім сучасних атомних годинників

псевдовипадковий код і несучу частоту для передачі їх сигналу. Ця методика

“carrier-aided tracking” (відслідковування з допомогою несучої) збільшує

точність визначення моменту, коли з’являється задній фронт

псевдовипадкового коду, що ще підвищує точність визначення часових

інтервалів.

Існує ще, по крайній мірі, дві причини, за якими при супутникових

спостереженнях використовують псевдовипадкове кодування.

62