Page 69 - 4214

пунктами й, отже, будувати дорогі геодезичні знаки;

- простота й високий рівень автоматизації робіт.

Відзначимо також і те, що супутникові технології не завжди

оптимально використовувати при рішенні інженерно - геодезичних завдань,

Справа тут навіть не в тому, що відносна точність вимірювань на коротких

відстанях може бути недостатня для використання GPS-методів при,

наприклад, детальних розпланувальних роботах, хоча це, на нашу думку,

тимчасове явище. Складно, а іноді й неможливо використати GPS у закритій

і напівзакритій місцевості через екранування супутникових сигналів, у

місцевості, де немає стільникового зв’язку, що приводить до необхідності

додаткової прив'язки об'єктів звичайними методами. Крім відзначених є й

інші недоліки GPS-методів, які приводять до необхідності поряд із

супутниковими використовувати й традиційні технології виконання

геодезичних робіт, в основному, більшість з них зводиться до порівняно

великої вартості супутникових як приладів, так і послуг.

3.2 Супутникові технології визначення координат

3.2.1 Історія розвитку супутникових технологій

В інженерній геодезії для розв’язування як технічних, так і наукових

задач можна використовувати різноманітні супутникові технології і методи,
починаючи від звичайних маршрутизаторів при попередніх інженерно-

геодезичних вишукуваннях до RTK методів при створенні сіток згущення чи
розпланувальних роботах. Сутність цих методів стає зрозумілою, якщо

розглянути основні етапи розвитку супутникових технологій.

Розвиток супутникових технологій почався зі створення

радіолокаційних станцій, які зробили можливим вимірювання параметрів

руху й відносного місце розташування супутника за відбитим від його

66