Page 98 - 4201

Археоціати – прикріплені бентосні тварини. Заселяли теплі мілководні
моря. Представлені вони були як поодинокими, так і колоніальними формами.
До кінця раннього палеозою археоціати вимирають.
Трилобіти – є найважливішою у стратиграфічному відношенні групою
організмів для раннього палеозою. Панцирі міомерів відомі у відкладах
нижнього кембрію і поступово зникають до кінця ордовіку. Розквіт полімерів

відбувається у кембрії. Саме у відкладах цієї системи знаходять залишки
більшості їх видів. Починаючи з кінця кембрію кількість видів зменшується,
проте відбувається повільний прогресуючий їх розвиток, що відображається у
зміні їх будови і форми. Трилобіти ордовіку мали здатність скручуватись у
повздовжньому напрямку, захищаючи, таким чином, м’яку черевну мембрану.
В силурі кількість їх зменшується.
Граптоліти. У кембрії були розвинуті стереостолонати – бентосні
колоніальні форми. Наприкінці кембрію з’являються справжні граптоліти.
Останні представники цієї групи існували у ранньому девоні. Велике
стратиграфічне значення справжніх граптолітів пов’язане із швидкою їх
еволюцією і широкими ареалами розповсюдження, що було обумовлено
планктонним способом життя і захороненням у різно-фаціальних відкладах.
Брахіоподи протягом раннього палеозою існують на мілководних
ділянках бенталі. У кембрії існували беззамкові форми, але наприкінці періоду
з’являються замкові брахіоподи. В ордовіку переважають ортіди, пентамеріди і
строфоменіди – відносно дрібні форми з товстостінними вапняковими
черепашками. У силурі відбувається їх розквіт. Пентамеріди цього часу
представлені великими формами. З’являються спіріферіди і атрипіди, а
кількість ортід зменшується.
Головоногі молюски – представники хижаків. Вони представляють
рухомий бентос. Хижаки. У ранньому кембрії кількість їх незначна, але
наприкінці цього періоду їх значення зростає. У ордовіку чисельні наутілоідеї,
ендоцератоідеї, ортоцератоідеї та представники інших груп населяли придонну
частину морів в області шельфу.
Кишковопорожнинні, що існували у морях раннього палеозою -
різноманітні і чисельні. Переважають бентосні гідроїдні і коралові поліпи.
Існують медузи. Строматопори в ордовіку і силурі існують на дні морів. Вони
формують рифи. Перші табуляти з’являються наприкінці кембрію. На початку
ордовіку чисельність їх невелика, але в середині цього періоду кількість їх різко
зростає. На силур припадає їх розквіт. Наприкінці середнього ордовіку
з’являються хеліолітоідеї, чотирипроменеві корали. На морському дні існують
голкошкірі. Це морські пухирі, морські лілії, морські зірки і морські їжаки.
Протягом усього раннього палеозою існують форамініфери, радіолярії, губки,
двостулкові, гастроподи. Пізніше з’являються моховатки. Наприкінці раннього
палеозою існують ракоскорпіони і водні скорпіони.
Хребетні з’являються у морях ордовіку і силуру. Це давні безщелепні
рибоподібні організми. У них наявний хрящовий кістяк. Наприкінці силуру
виникають щелепнороті – справжні риби.
Конодонти з’являються починаючи з середини кембрію.

101