Page 24 - 4200

натуралістами і визнавали прогрес розвитку суспільства. Вони
переважно займалися вивченням глобальних питань розвитку
суспільства.

2. Етап ствердження соціології як самостійної науки
(кінець XIX – початок ХХ ст.)
Цей етап завершує період так званої класичної соціології.
Все, що зародилося і розвивалося тоді в соціології, витримало
іспит часом і стало основою розвитку різних шкіл і напрямів,
які існують і сьогодні.
На противагу соціологічному позитивізму на другому
етапі спочатку виникає напрям соціологічного психологізму.
Головними його представниками були американець Д. Уорд
(1841 - 1913), засновник психологічного еволюціонізму, і
француз Г. Дебон (1841 - 1931), засновник психології натовпу.
Основними положеннями цього напряму були:
– наповнення еволюційного розвитку
людською сутністю;
– надання соціальній психології значення
головного чинника у розвитку суспільства;
– визнання вирішального впливу групи
людей, натовпу на окремого індивіда і ролі
колективного людського інтелекту як рушійної
сили історичного розвитку;
– прагнення до вміння керувати масою
людей за рахунок отриманих знань про її
психологію.
Для всіх представників концепції «соціологічного
психологізму» притаманно зведення соціального до
психологічного, що нібито є основою всіх соціальних явищ.
Крім того, Л. Уорд висловив зовсім новий погляд на
еволюцію. Він вважав, що механізм еволюції змінюється з
часом: спочатку існує період природної еволюції (генезис),
коли розвиток іде без відчутного впливу людини. Згодом

24