Page 125 - 4200
P. 125

горизонтальна та вертикальна мобільність);
                                -    ціннісно-орієнтаційні  процеси  -  мотивація  праці,
                            ставлення до праці, соціалізація на виробництві;
                                -    процес  впливу  трудових  функцій  робітників  на  їх
                            соціальний стан  і соціальні  характеристики (інтереси, рівень
                            кваліфікації);
                                -    інтегративні  процеси  -  процеси,  які  забезпечують
                            цілісність  усієї  системи  (освіта,  трудова  активність,
                            стимулювання тощо).
                                Найважливішими  категоріями  праці  є  її  види,  умови
                            праці, зміст і характер, ставлення до праці, задоволення пра-
                            цею  тощо.  Зміст  праці  -  це  власне  її  соціально-технологічні
                            характеристики або характеристики самого процес) праці, які
                            охоплюють функції та організацію трудового дня на робочому
                            місці,  рівень  самостійності  робітника,  монотонність  чи
                            різноманітність  трудового  процесу.  Характер  праці  виражає
                            певну  закріпленість  працівників  за  економічно  та  соціально
                            неоднорідними видами праці (проста - складна, індустріальна
                            -  аграрна,  розумова  -  фізична,  творча  -  нетворча  тощо).
                            Характер  праці  для  соціології  вважається  однією  з  головних
                            ознак.
                                Під  час  праці  виникають  різні  види  соціально-трудових
                            відносин:
                                -    за  змістом  діяльності  -  виробничо-функціональні,
                            професійно-кваліфікаційні,              соціально-психологічні,
                            суспільно-організаційні;
                                -    за  суб'єктом  відносин  -  міжорганізаційні  (колектив-
                            колектив),  внутрішньоорганізаційні  (особа-особа,  особа-
                            колектив);
                                -  за  обсягом  владних  повноважень  -  відносини  гори-
                            зонтальні і вертикальні (між робітниками одного рівня чи між
                            начальником і підлеглим);
                                -  за характером розподілу результатів праці -  відповідно
                            до трудового внеску та за іншими внесками (грошові, майнові

                                                           125
   120   121   122   123   124   125   126   127   128   129   130