Page 67 - 420
P. 67

процесом  або  з  використанням  його  результатів.  Зміст  цього
                           методу  полягає  в  уявному  відході  від  несуттєвих  властивостей,
                           зв’язків,  відношень  предметів  і  в  одночасному  виділенні,
                           фіксуванні  однієї  чи  кількох  найважливіших  рис,  які  особливо
                           цікавлять дослідника.
                                   Розрізняють  процес  абстрагування  і  результат  абстрагу-
                           вання,  що  називається  абстракцією.  Під  результатом  аб-
                           страгування  розуміють  знання  про  деякі  сторони  об’єктів.
                           Процес абстрагування — це сукупність операцій, які приводять
                           до  отримання  такого  результату  (абстракції).  Прикладом
                           абстракції  можуть  служити  численні  поняття,  якими  оперує
                           людина не лише в науці, а й у повсякденному житті: дерево, дім,
                           дорога, книга та ін. Абстрагування дає змогу замінити у пізнанні
                           складне  простим,  але  таким  простим,  яке  відбиває  основне  в
                           цьому складному.
                                   Процес абстрагування в системі логічного мислення тісно
                           пов’язаний  з  іншими  методами  дослідження  і  передусім  з
                           аналізом і синтезом.
                                   Аналіз  —  це  метод  пізнання,  який  дає  змогу  поділити
                           предмет  на  частини.  Синтез,  навпаки,  є  наслідком  з’єднання
                           окремих частин чи рис предмета в єдине ціле.
                                   Аналіз  та  синтез  взаємопов’язані,  вони  являють  собою
                           єдність  протилежностей.  Залежно  від  рівня  пізнання  об’єкта  та
                           глибини  проникнення  в  його  сутність  застосовуються  аналіз  і
                           синтез різного роду.
                                   Прямий,      або    емпіричний,      аналіз    і    синтез
                           використовуються  на  стадії  поверхового  ознайомлення  з
                           об’єктом.  При  цьому  здійснюється  виділення  окремих  частин
                           об’єкта,  виявлення  його  властивостей,  проводяться  найпростіші
                           вимірювання,  фіксація  безпосередніх  даних,  що  лежать  на  по-
                           верхні. Цей вид аналізу і синтезу дає можливість пізнати явище,
                           однак для проникнення в його сутність він недостатній.
                                   Зворотний, або елементарно-теоретичний, аналіз і син-
                           тез  широко  використовуються  для  вивчення  сутності  дослі-
                           джуваного  явища.  Тут  операції  аналізу  і  синтезу  базуються  на
                           деяких  теоретичних  міркуваннях,  тобто  припущеннях  і
                           причинно-наслідкових зв’язках різноманітних явищ.
                                   Найглибше  проникнути  в  сутність  об’єкта  дає  змогу
                           структурно-генетичний аналіз і синтез. При цьому поглиблено
   62   63   64   65   66   67   68   69   70   71   72