Page 66 - 420

величинами виявляється у взаємній погодженості
спостережуваних змін. Обчислюється коефіцієнт кореляції. Чим
вищим є коефіцієнт кореляції між двома змінними, тим точніше
можна прогнозувати значення однієї з них за значенням інших.
Факторний аналіз дає можливість встановити
багатомірні зв’язки змінних величин за кількома ознаками. На
основі парних кореляцій, отриманих у результаті кореляційного
аналізу, одержують набір нових, укрупнених ознак — факторів.
У результаті послідовної процедури отримують фактори другого,
третього та інших рівнів. Факторний аналіз дає змогу подати
отримані результати в узагальненому вигляді.
Метод імплікаційних шкал — це наочна форма виміру та
оцінки отриманих даних, які градуюються за кількістю або
інтенсивністю ознак. Шкали класифікуються за типами або
рівнем виміру. Прості шкали дають однозначну оцінку тієї чи
іншої ознаки. Серію шкал (так звану батарею) можна
перетворити в єдину шкалу значень окремих ознак. Ця процедура
називається шкалюванням.
Контент-аналіз посідає особливе місце в системі методів
другого етапу дослідження, оскільки він допомагає дати інтер-
претацію змісту інформації через кількісні показники. Останнім
часом контент-аналіз розуміють як якісно-кількісний аналіз
змісту сукупності текстового масиву. Контент-аналіз на
доповнення до традиційних методів логіко-аналітичного аналізу
застосовують переважно до текстових масивів (опублікованих і
неопублікованих), а не конкретних текстів.
Суть методу полягає в находженні і виділенні в тексті пев-
них смислових понять, одиниць аналізу, що являють інтерес для
дослідника, а також визначенні частоти їх застосування в
документі залежно від змісту. Ретельний підрахунок за кожною
одиницею спостереження з обов’язковим урахуванням частоти її
вживаності у тексті дає змогу виявити закономірності,
об’єктивовані в документі, які традиційними методами вивчити
не можна.
До методів, що застосовують на емпіричному й теоретич-
ному рівнях досліджень, відносять, як правило, абстрагування,
аналіз і синтез, індукцію та дедукцію, моделювання та ін.
Абстрагування має в розумовій діяльності універсальний
характер, оскільки кожний крок думки пов’язаний саме з цим