Page 298 - 4196

Як бачимо, основний алгоритм перевірки аномаль-
ності з використанням оптимальних статистик (6.22) і
(6.23) спирається на розподіл Стьюдента.
В наступному підрозділі розглянуті алгоритми ви-
явлення аномальності групи спостережень і способи ло-
калізації їх місцеположення.

2
6.3 Виявлення аномальності статистикою 

Припустимо, що деякі x в ряду спостережень
x 1 ,..., x ускладнені невідомими детермінованими ано-
n
маліями a , тобто
j
x  y  j  a j , j  ,...,1  n (6.29)
j
де  - випадкові величини (похибки спостережень) з ну-
j
2
льовим математичним сподіванням і дисперсією  ; y -
x
деякий геофізичний параметр.
Необхідно перевірити гіпотезу H , згідно якої всі
0
a  0, проти альтернативи H , що існує група спосте-
1
j
0
режень, для яких a  . Для перевірки гіпотези H ско-
j
0
2
ристаємось критерієм  .
Розглянемо випадкову величину

1 n 2
   x j   x (6.30)
 2 j 1
x
де
1 n
x   x .
j
n j 1

298