Page 63 - 4194
P. 63

складової  гравітаційного  поля  дає  можливість  узагальнено
           підійти до її оптимізації .
                Аксіоматичний  метод  заснований  на  побудові  наукової
           теорії у вигляді систем аксіом. Аксіома – вихідне положення
           якої-небудь теорії, що приймається без доведення і покладене
           в основу доведень інших її положень. Цей метод найпошире-
           ніший у теоретичних науках, таких як математика, математи-
           чна логіка, механіка, термодинаміка, електродинаміка та ін.
                Аналіз  –  метод  наукового  дослідження,  який полягає  в
           абстрактному  або  дійсному  розкладанні  цілого  на  складові
           частини з метою глибшого пізнання. Аналіз поділяють на хі-
           мічний /визначення речовин, з яких складається досліджува-
           ний об’єкт, або кількісних співвідношень між складовими ре-
           човинами/,  спектральний  /класифікація  речовин  або  визна-
           чення складу речовин вивченням спектрів їх коливань, імпу-
           льсів, енергій/, математичний /розробка прийомів обчислень і
           їх застосування або сукупності розділів математики, які охоп-
           люють обчислення нескінченно малих величин/, гармонійний
           /розкладання функцій у ряди за синусами, косинусами/, струк-
           турно-дійовий  /об’єкт  розглядають  як  цілісне  утворення,  а
           основним засобом його розкладання є виявлення або виділен-
           ня різних дій, які йому притаманні/. Аналіз нерозривно пов'я-
           заний із синтезом.
                Синтез  –  метод  наукового  дослідження  якого-небудь
           предмета або явища, який полягає в пізнанні його як єдиного
           цілого, в єдності та взаємному зв’язку з аналізом. Вони наочно
           відображають  закон  діалектичної  єдності  й  боротьби  проти-
           лежностей /загальне не може існувати без поодиноких складо-
           вих, які, у свою чергу, не можуть існувати без загального/.
                Індукція – це логічне тлумачення від часткових або по-
           одиноких випадків до загального висновку, від окремих явищ
           до узагальнення; це метод дослідження, пізнання, який пов'я-
           заний з узагальненням результатів спостережень і експериме-
           нтів, з визначенням у них спільного.
                Дедукція – логічне тлумачення від загального до частко-
           вого, від загальних суджень до окремих. Суть дедукції полягає
           у використанні загальних наукових положень для дослідження
           певних явищ. У науковому пізнанні дедукція тісно пов’язана з
           індукцією.  Це  проявляється  в  тому,  що  поодинокі  факти,  на
           основі узагальнень яких індукція будує загальне ствердження,
                                          62
   58   59   60   61   62   63   64   65   66   67   68