Page 61 - 4194
P. 61

залежності  між  відшукуванню  величиною  і  величиною,  яка
           безпосередньо  вимірюється.  Прикладом  побічного  вимірю-
           вання  може  служити  визначення  одної  фізичної  властивості
           гірських порід за іншими, наприклад, пористості через густи-
           ну, швидкість пружних хвиль.
                Наука про вимірювання називається метрологією. Осно-
           вні  завдання  метрології:  створення  загальної  теорії  вимірю-
           вання, створення одиниці фізичних величин і систем одиниць,
           розробка методів та засобів вимірювання, повірка засобів ви-
           мірювання та інші.
                Рахування і вимірювання – це основні методи отримання
           кількісної /числової/ інформації. Рахування теоретично здійс-
           нюється без похибки, а у вимірюваннях похибка неминуча.
                Експеримент  –  це  науково  поставлений  дослід,  цілесп-
           рямоване вивчення явищ, що виконується дослідником у точ-
           но контрольованих  умовах, коли є можливість слідкувати за
           ходом його змін, активно діяти на нього за допомогою різних
           засобів  і  відтворювати  його  потрібну  кількість  разів  за  тих
           самих умов.
                Експеримент передбачає використання таких методів, як
           спостереження, порівняння, вимірювання. Він є одним з важ-
           ливих  методів  пізнання.  Експеримент  має  бути  науково  об-
           ґрунтованим,      з     наперед     визначеною       похибкою.
           Експериментатор повинен мати можливість змінювати умови
           вивчення  об’єкта,  розглядати  його  у  “чистому”  вигляді,
           повторювати  збіг  умов,  відтворювати  їх  на  зразках.
           Експеримент  як  метод  дослідження  широко  використовують
           під час дослідження геофізичних приладів, а саме: визначення
           постійних  гравіметрів,  визначення  точності  гравіметрів  і
           магнітометрів та ін. Узагальнення  –  це  перехід  на  вищий  ступінь  пізнання
           виявлення спільних ознак /властивостей, відношень, напрям-
           ків  розвитку  тощо/  предметів  галузі,  що  розглядається.  Уза-
           гальнення  виступає  як  виявлення  найсуттєвіших  відношень
           сукупності об’єкта і формування такого загального положення
           або твердження, яке може бути вживаним до кожного пооди-
           нокого об’єкта  даного  класу.  Наприклад,  після  узагальнення
           умов відкладання парафіну на нафтопромисловому обладнан-
           ні  видобувних  свердловин  родовища  з’являється  можливість
           передбачати це явище і у щойно введених в експлуатацію све-
           рдловинах  цього  самого  середовища.  Мета  узагальнення  –
                                          60
   56   57   58   59   60   61   62   63   64   65   66