Page 123 - 4194

У другому випадку приймають a  x і отримують
центральні моменти
1 n k
м   x (  x ) . (8.59)
k i
n i 1

Від початкових моментів можна перейти до централь-
них:

м  0;
1
м  m  m 2 ;
2 2 1
м  m  3m m  2 ;m 3
3 3 2 1 1 (8.60)
2
м  m  4m m  6m m  3m 4 .
4 4 3 1 2 1 1
Знаючи моменти випадкової величини, можна знайти її
статистичні характеристики по формулах

2
x  m ;    ;    ;
1 2 2
1
2
V   / ; x S   2 ; (8.61)
n 1
3 4
A  3 /  ; E   4 /   . 3
де
x - математичне сподівання випадкової величини;  -
2
середнє квадратичне відхилення; V - коефіцієнт варіації; S -
незсунута оцінка дисперсії; A - асиметрія; Е – ексцес.

8.3.8 Відшукування показників емпіричних формул

При експериментальному вивченні функціональної за-
лежності однієї величини y від величини x проводять ряд
вимірювань значень величини y для різних значень величини
x. Результати таких вимірювань можна подати у вигляді табл.
8.12 або графічно (рис. 8.8).

Таблиця 8.12 - Табличне подання експериментальних
даних

122