Page 80 - 4185

80

Це може спричинити часткове неточне слововживання, яке
редактор повинен обов’язково виправляти.

5.3.3 Методи для контролю термінів

Термін – це слово чи словосполучення природної мови, яке
позначає поняття окремої ділянки знань чи діяльності людини
(галузі). Значення термінів фіксують у термінологічних тлумачних

словниках (універсальні енциклопедії, галузеві термінологічні
словники). Для контролю термінів слід вибирати словники тільки
останніх років видання. Коли є кілька словників приблизно одного

часу видання, то вибирати слід за такими пріоритетами (види
словників подано в порядку спадання пріоритету): стандарт,
галузева енциклопедія, галузевий словник, універсальна

енциклопедія.
Під час редагування термінів, вжитих частково або повністю
неточно, редактор повинен запропонувати авторові два можливі

методи виправлення: а) узгодити термін зі значенням,
зафіксованим у словнику; б) науково обґрунтувати необхідність
пере означення терміна.
Переозначаючи терміни, слід обов’язково зазначити, що нове

значення буде вживатися або як „локальне”, тобто лише в межах
цього повідомлення, або як основне, що пропонується для всієї
галузі.

Отже, для контролю термінів використовують ті ж методи, що й
для контролю слів, – когнітивні. Використовують і той самий
критерій точності для оцінки відповідності значення терміна у
повідомленні його значенню в термінологічному словнику. Крім

того, для контролю новоутворених термінів використовують також
положеннєві методи.

5.4 Норми для рівня речень

У повідомленні основна і модальна структура порядку слів
повинні бути трансформовані так, щоби на початку речення стояли

ті слова, які містять відому, а в кінці – ті, що містять нову
інформацію. Таким чином, будь-який член речення, що містить

відому інформацію, може бути переставлений в першу, а будь-який
член речення, що містить нову інформацію, – в останню позицію.
У повідомленнях при однорідних реченнях ширшу ознаку
ставлять перед вужчою. Наприклад: