Page 44 - 4168
P. 44

Метод Гоморі
                За  допомогою  відсікань  виділяють  цілочислові  частини
          області допустимих значень (ОДЗ). Існує можливість розв'яза-
          ти дану задачу у певному розумінні частково, послідовно від-
          сікаючи від множини ОДЗ деякі її частини за допомогою так
          званих відсікаючих площин. Ідея методів відсікання полягає в
          наступному:  розв'язується  ЗЛП,  одержана  з  цілочислової
          відкиданням умови цілочисловості змінних. Якщо її розв'язок є
          цілочисловим,  то  він  же  є  і  розв'язком  цілочислової  задачі.
          Якщо ж задача розв'язку не має, то і ЦЗЛП  розв'язку не має.
          Якщо  розв'язок  ЗЛП  не  є  цілочисловими,  то  від  розв'язаної
          ЗЛП переходять до нової допоміжної ЗЛП шляхом додавання
          лінійного обмеження, яке задовольняє усі цілочислові розв'яз-
          ки ЦЗЛП, але не задовольняє одержаний нецілочисловий роз-
          в'язок  початкової  ЗЛП.  Це  додаткове  лінійне  обмеження  ви-
          значає деяку відсікаючу площину і називається правильним від-
          сіканням. Додавання нових правильних  відсікань до  початко-
          вої допоміжної ЗЛП здійснюється доти, поки на деякому кроці
          не буде одержаний цілочисловий розв'язок допоміжної задачі,
          який, очевидно, буде оптимальним розв'язком вихідної ЦЗЛП.
                         Алгоритм першого методу Гоморі
          1  Розв'язуємо допоміжну ЗЛП. Нехай х (0) — її оптимальний
              розв'язок. Якщо оптимальний розв'язок не існує, то вихідна
              ЦЗЛП  також не має оптимального розв'язку.
          2  Нехай на s -й ітерації розв'язана допоміжна ЗЛП, що має m
              обмежень та n змінних, x(s) -  її оптимальний розв'язок. Бу-
              демо вважати, що канонічні обмеження останньої ітерації,
              що визначають x ( s ) , мають вигляд:
                                      n
                                x i  +  ∑ a ij x  j = β                                  (3.24)
                                                 ,
                                                i
                                    j =m +1
              де i =  2 , 1  ,...,  . m
              Розв'язком  допоміжної  ЗЛП  є  n-вимірний  вектор
               x (s ) =  (β 1 ,...,β m  0 , ,  ,...,  ) 0 .
          3  Якщо  β , і=1,...,m,- цілі, то x(s) є оптимальним розв'язком
                      i
              задачі.
              Якщо існує хоча б одне i таке, що  β - дріб, то переходимо
                                                    i
              до пункту 4.



                                          44
   39   40   41   42   43   44   45   46   47   48   49