Page 46 - 4168
P. 46

що (xz  ) ξ≥  (D 0 ) для всіх  x ∈  D . Питання про те, як знахо-
                                              0
                           )
                          0
              диться  (D , вирішується окремо для кожної задачі.
                     ξ
          2    Розбиття на підмножини (розгалуження). Реалізація мето-
              ду пов'язана з розгалуженням множини D (або деякої її пі-
              дмножини) в дерево підмножин з наступним визначенням
              найбільш перспективної.
                Як  і  в  методі  відсікаючих  площин,  процес  починають з
          розв’язку безперервної задачі ЛП. Якщо отриманий при цьому
                               0
          оптимальний план x  не задовольняє умові цілочисельності, то
          значення цільової функції ξ   0  = Z (x 0 ) дає нижню оцінку (межу)
          для шуканого розв’язку.
                    Алгоритм методу віток та меж (Ленд-Дойг)
          1  Розв'язуємо задачу ЛП без врахування умови цілочисловос-
              ті змінних. Якщо її розв'язок   x - цілочисловий, то він є ро-
                                              0
                                                                        0
              зв'язком вихідної цілочислової задачі ЛП на множині D . У
              протилежному випадку величина  (D =ξ    0 )  Z (x 0 ) дає нижню
                                                                   0
              оцінку (межу) цільової функції ЦЗЛП на множині D .
                          0
                                                                  1
          2  Множину D   розбиваємо на дві підмножини  D      1 1 , D , причо-
                                                                  2
                             1
                        1
                   0
             му  D =  D ∪  D за умовою
                       1
                             2
                              D =  1 1  { :xx∈  D 0 ; x ≤  i  [ ]},x  0 i
                                                                        (3.27)
                              D =  1 2  { :xx∈  D 0 ; x ≥  i  [ ] } 1 ,x  0 i  +
             де  x - нецілочислова компонента.
                 i
                                                     1
          3  Розв'язуємо задачу ЛП на множині  D і знаходимо оптима-
                                                     1
                                 1
             льний  розв’язок  x ,  аналогічно  розв'язуємо  задачу  ЛП  на
                                1
             множині  D і знаходимо оптимальний розв’язок  x .
                         1
                                                                1
                         2
                                                                2
          4  Визначаємо оцінки  (D =ξ  1 1 )  Z (x 1 1 ) ,  (D =ξ  2 1 )  Z (x 1 2 )  і перевіря-
             ємо умову оптимальності.
                     1
             Якщо  x - цілочислова і  (Dξ  i 1 ) =  min { (Dξ  1 1 ),ξ (D 2 1  } ) , то  x - оп-
                                                                      1
                                                                      i
                     i
             тимальний розв'язок.
          5  В іншому випадку переходимо до наступної ітерації з про-
             цедурою  розгалуження.  Найперспективнішу  множину  ви-
             значаємо за умовою (Dξ   v k ) = minξ (D v k ) .
                                          46
   41   42   43   44   45   46   47   48   49   50   51