Page 95 - 4163

Кредит – категорія історична. Виникнувши у період розпаду первісного ладу, кредит у
своєму розвитку пройшов декілька послідовних етапів, кожен з яких характеризувався як
радикальним перетворенням по ступеню його розповсюдження та функціям, які виконував, так і
безпосередніми учасниками. Найбільш високого рівня він одержав при капіталізмі. Сучасна
ринкова економіка неможлива без розвинутої системи кредитних відносин.
Місце та роль кредиту в економічній системі суспільства визначається перш за все
функціями, що він виконує:
1. Перерозподільна функція. В умовах ринкової економіки ринок позичкових капіталів
виступає як своєрідний насос, що відкачує тимчасово вільні фінансові ресурси з одних сфер
господарювання і спрямовує їх у інші, що забезпечують, зокрема, більш високий прибуток.
2. Кредит сприяє економії витрат обігу шляхом розвитку безготівкових розрахунків через
банки, прискорення обігу грошей та заміни частини готівкового обігу кредитними знаряддями
обігу. При колосальних масштабах позичкових операцій останні набули характеру загального
еквіваленту договірних зобов’язань. Економія грошей за допомогою кредиту забезпечує
розширення виробництва та збільшення маси прибутку.
3. Прискорення концентрації та централізації капіталу. Процес концентрації капіталу є
необхідною умовою стабільного розвитку економіки та пріоритетною метою будь якого
суб’єкту господарювання. Реальну допомогу в вирішенні цього питання надають запозичені
кошти, що дозволяють суттєво розширити масштаби виробництва і таким чином забезпечити
додаткову масу прибутку. Він виявився одним з чинників перетворення підприємств у
акціонерні товариства.
Класифікацію кредиту традиційно прийнято здійснювати за декількома базовими
ознаками, до важливіших з яких відносять категорії кредитора та позичальника, а також форму,
у якій надається конкретна позика. Виходячи з цього, можна виділити такі самостійні форми
кредиту, кожна з яких у свою чергу розпадається на декілька різновидів за більш
деталізованими класифікаційними параметрами.
Комерційний кредит – кредит, що надається товаровиробниками один одному при
продажу товарів у вигляді відстрочки сплати грошей за продані товари. Це одна з перших форм
кредитних відносин в економіці, що призвела до вексельного обігу та посприяла розвитку
безготівкового грошового обігу. Знаряддям цього кредиту служать комерційні векселі (прості та
перевідні).
Банківський кредит – це кредит, що надається банками, спеціалізованими кредитно-
фінансовими установами підприємцям і іншим позичальникам у вигляді грошових позик. Це
основний вид кредиту у сучасних умовах. Банківський кредит долає вузькі кордони
комерційного кредиту, тому що він не обмежений напрямом та сумами кредитних угод.
Споживчий кредит – це надання відстрочки сплати за товари особам, що придбали ці
товари для споживання. Продаж у розстрочку з наданням споживчого кредиту практикується
частіше за все щодо так званих товарів тривалого користування (меблі, автомобілі, квартири та
ін.) Велике зростання споживчого кредиту пояснюється тим, що він вигідний як виробникам та
продавцям (прискорюється процес реалізації, збільшується попит), так і населенню (з’являється
можливість придбання коштовних товарів, які іншим шляхом купити неможливо з-за
обмеженості доходів).
Державний кредит. Основна ознака цієї форми кредиту – неодмінна участь держави в
особі органів виконавчої влади різних рівнів. Держава може виступати у ролі кредитора,
позичальника та гаранта. Основною формою кредитних відносин при державному кредиті є такі
відносини, при яких держава виступає позичальником коштів, розміщуючи позики через банки.
Тому державний кредит переплітається з банківським. Причина зростання державного кредиту –
дефіцит бюджету.
Іпотечний кредит – це кредит, що надається банками під заставу нерухомості (землі,
будинків тощо).

95