Page 96 - 4163

Міжнародний кредит – рух позичкового капіталу у сфері міжнародних економічних
відносин, пов’язаний з наданням валютних і товарних ресурсів. Як кредитори та позичальники
виступають банки, підприємства, держави, міжнародні та регіональні установи.
Мобілізацію всіх грошових засобів та їх перетворення у позичковий капітал забезпечує
банківська система.
Банки (від італ. banco – лавка) – це особливий вид підприємств, що здійснюють рух
позичкових капіталів, їх мобілізацію і розподіл. Сукупність банків створює банківську систему.
До неї входять різні види банків. За формою власності банки розрізняють як державні, приватні,
акціонерні. За характером діяльності банки підрозділяються на емісійні, комерційні, іпотечні,
спеціальні кредитні інститути, що включають інвестиційні банки, спеціалізовані банківські
установи, спеціалізовані небанківські установи.
Сучасна банківська система має дворівневу побудову. Її основу складають комерційні
банки, а поверховий рівень – центральний банк. В Україні дворівнева банківська система почала
формуватися на початку 90-х років. До цього в країні функціонувала невелика група великих
державних спеціалізованих банків. Реформування централізовано-планової економіки вимагало
розкриття можливостей вільного підприємництва у кредитній сфері, зміни ролі та функцій
держави в цій області. Зараз в Україні функціонує біля 200 комерційних банків.
Особливу роль у банківський системі будь якої країни займає центральний банк. В Україні
центральним банком є Національний банк України, на який покладені наступні функції:
- кредитно-грошове регулювання. Центральний банк є єдиним емісійним центром
готівкових грошей. Управляючи пропозицією грошей в національній економіці, центральний
банк має змогу впливати на ступень ділової активності підприємств, зайнятість та інфляцію;
- контроль за діяльністю комерційних кредитних установ;
- кредитно-розрахункове обслуговування уряду;
- формування та збереження офіційних золотовалютних резервів країни.
Центральний банк країни іноді називають ”банком банків”, тому що він є “кредитором”
останньої інстанції, тобто до нього комерційні банки звертаються за допомогою у тому випадку,
коли вичерпані усі інші засоби мобілізації кредитних ресурсів. З підприємствами та фірмами
центральний банк в операції не вступає.
Комерційні банки складають основу кредитної системи країни та концентрують основну
частину її ресурсів. Комерційні банки являють собою банки, що здійснюють кредитування
промислових, торговельних та ін. підприємств, головним чином за рахунок тих грошових
засобів, які вони одержують у вигляді вкладів.
Інвестиційні банки займаються фінансуванням та довгостроковим кредитуванням різних
галузей господарства. На відміну від комерційних банків мобілізують основну частину своїх
ресурсів шляхом випуску власних акцій і облігацій.
Операції банків можна поділити на дві великі групи: кредитні і комісійні. У свою чергу
кредитні операції банків включають пасивні і активні операції.
Пасивними називаються операції, за допомогою яких банки мобілізують тимчасово вільні
кошти утворюють свої ресурси. До банківських ресурсів (пасивів) відносяться власні капітали
банків і вклади, або депозити.
Активними операціями вважаються операції, за допомогою яких банки розміщують
сконцентрований грошовий капітал. До них відносять: облік векселів, надання позики під
вексель або за відсотки, під товарні та фондові операції.
Комісійні операції банків відрізняються від кредитних тим, що при їх здійсненні банки не
надають своїм клієнтам позик, а виконують їх платіжні та інші доручення, одержуючи за це
комісію, тобто винагороду за посередництво. До комісійних операцій відносять перевідні,
акредитивні, інкасові, довірчі, торгівельно-комісійні.
В умовах переходу до ринкової економіки в Україні з’являються нові операції банків. До
них можна віднести:
- управління портфелем інвестицій фірми;

96