Page 90 - 4163

3. Відрахування на культурно-побутові потреби.
4. Відрахування у фонд матеріальної винагороди та матеріальної допомоги.
Фонд заощадження підприємства розподіляється:
І. На збільшення основного капіталу.
2. На збільшення оборотного капіталу.
3. Відрахування на зріст резервних та страхових фондів.
При відніманні від валового доходу фонду заробітної платні утворюється чистий доход
фірми, який в процесі розподілу та перерозподілу розпадається на дві частини: 1) надходить
державі і в кінцевому підсумку використовується на задоволення суспільних потреб; 2)
використовується на потреби фірми. Внаслідок цього, чистий доход - це частина вартості валової
продукції фірми, яка залишається після відшкодування собівартості.
Обсяг чистого доходу фірми залежить від: сукупного обсягу виробленої валової та товарної
продукції; продуктивності труда; зниження собівартості продукції; зниження цін.

10.4. Прибуток, відсоток, капітал

Прибуток – кінцева мета і рушійна сила товарного виробництва і ринкової економіки.
Це головний стимул і основний показник ефективності будь-якого підприємства, фірми. Високі
прибутки примушують капітали мігрувати з однієї галузі в іншу. А в сучасних умовах
інтернаціоналізації господарського життя, коли національні кордони стали вузькими для
високопродуктивного виробництва, капітали, а за ними і робоча сила, вільно переміщуються з
однієї країни в іншу, перебудовуючи структуру інтернаціональної економіки. Проблема доходів
і прибутків стає ще більш актуальною і приковує до себе увагу не тільки практиків, а й
теоретиків. Основним питанням залишається загадка природи прибутку, його джерела і
механізму формування.
В економічній теорії немає єдиної відповіді на ці питання. У одних авторів під терміном
«прибуток» об’єднані всі форми доходу – процент, заробітна плата, підприємницький доход,
рента. У інших – це тільки процент на капітал. У марксистській літературі – це перетворена
форма додаткової вартості, породженої тільки найманою працею правда, Карл Маркс при
розгляді швидкості обігу капіталу бачив у прибутку ще одне джерело – швидкість руху
капітальної вартості. Й. Шумпетер вважав, що прибуток – це тільки доход новаторів, який
зникає під впливом конкуренції, в той самий час К. Маркс бачив джерело такого доходу в
доданому прибутку. На Заході широко розповсюджена концепція, яка оцінює прибуток як
плату, яку несе суспільство за ризик підприємництва.
Головне джерело і доходу і прибутку, на думку багатьох авторів, - капітал. Вони
відзначають також те, що зростання капіталу залежить від інвестованих коштів, і від
інвестованого прибутку. Таким чином, між прибутком і капіталом існує прямий і зворотній
зв'язок. Неможна зрозуміти прибуток, не розкривши сутність капіталу, і навпаки, капітал не
буде вивчений ґрунтовно без аналізу прибутку і його ролі у русі капіталу. В цьому контексті
доцільно розглянути марксистську концепцію капіталу.
На думку К. Маркса, капітал – складне поняття. Зовні він виступає в конкретних формах: у
засобах виробництва (постійний капітал), в грошах (грошовий капітал), в людях (перемінний
капітал), в товарах (товарний капітал). Але перелічені матеріальні носії представляють собою не
капітал сам по собі, а особливе виробниче відношення. Тому у капіталу декілька визначень: 1.
Капітал – це самозростаюча вартість, створювана найманим робітником. 2. Капітал є рух,
процес кругообігу, який минає різні стадії, процес, який у свою чергу містить у собі три різні
форми кругообігу. Це зміна форм вартості: грошової форми на товарну, потім — на виробничу,
знов товарну і знову грошову. «Гроші, що описують у своєму русі цей останній цикл,
перетворюються на капітал, стають капіталом і вже за своїм призначенням представляють
собою капітал». 3. Капітал — це не річ, а певне суспільне відношення, яке представлено у речі і
надає цій речі специфічно суспільний характер.

90