Page 100 - 4163
P. 100

економіки).  Але  Рікардо  нехтував  існуванням  ренти  на  гірших  землях.  Він  ототожнював
           вартість  і  ціну  виробництва,  стверджуючи,  що  товари  реалізуються  тільки  за  вартістю.
           Існування ренти на гірших землях Рікардо вважав за умови продажу товарів вище за вартістю, а
           це суперечить закону вартості. Маркс довів можливість утворення абсолютної ренти на основі
           вчення про вартість і ціну виробництва.
                Абсолютна  рента  в  умовах  капіталізму  –  данина  суспільства  класовi  землевласників.
           Вона  впливає  на  підвищення  цін,  стримує  розвиток  сільського  господарства.  Тому  ні  в
           природних умовах рільництва, а в суспільних відносинах, і передусім в приватній власності на
           землю,  криється  одна  з  причин  високих  цін  на  сільськогосподарські  продукти,  відставання
           сільського господарства від промисловості.
                Окрім диференційної і абсолютної ренти існує ще й монопольна рента.
                Монопольна  рента  –  це  особлива  форма  земельної  ренти,  яка  утворюється  внаслідок
           підвищення  ціни  над  вартістю  товару,  що  вироблено  в  особливо  сприятливих  природних  чи
           iнших умовах.
                Джерело  монопольної  ренти  знаходиться  поза  сільським  господарством.  Монопольна
           рента  утворюється  шляхом  перерозподілу  вартості  і  доданої  вартості,  що  створено  в  інших
           галузях виробництва через механізм цін.
                Крім  диференційної,  абсолютної  і  монопольної  ренти  існують  ще  декілька  видів  ренти:
           рента за будівельні ділянки; рента в видобувній промисловості; рента в дрібному селянському
           господарстві.
                В  умовах  капіталізму  земля  є  об'єктом  купівлі-продажу,  має  ціну.  Сама  по  собі  земля
           вартості не має, тому що вона не є продуктом людської праці. Однак тому що існує приватна
           власність на землю, вона продається і купується. При визначенні ціни землевласник виходить з
           суми  ренти,  яку  має  з  цієї  ділянки.  Продаючи  землю  він  розраховує  отримати  гарантований
           прибуток не менший, ніж складає рента.
                Ціна  землі  –  капіталізована  рента.  Вона  дорівнює  грошовому  капіталу  такої  величини,
           який приносив його власнику щорічний прибуток, що дорiвнює у виглядi банкiвського вiдсотку,
           якщо покласти той в банк:
                                         рента
                 Ціна  землі =                             • 100 %
                              норма  позичковог о  відсотку
                Ціна землі постійно зростає, оскiльки з розвитком капiталiзму величина ренти зростає, а
           норма позичкового відсотка падає.
                Земля  –  унікальний  засiб  виробництва:  вона  кількісно  обмежена,  її  неможливо
           перемiстити,  як  економічний  ресурс  земля  не  має  трудового  походження  і,  внаслідок  цього,
           витрат на виробництво. Кількість землі фіксовано, її пропозиція абсолютно нееластична.
                Обмеженість  землi  призводить  до  того,  що  всі  ділянки  стають  зайнятими  різними
           власниками, які перешкоджають доступу до них iнших суб’єктiв.
                Аграрні відносини – це економічні відносини, які складаються в сільському господарстві
           з приводу володіння і використання землі.
                В економіці України аграрні відносини мають такі риси:
                     відсутність  великої  приватної  власності  на  землю,  власників  і  підприємців,  які
           використовують у великих обсягах найману працю;
                     утворення  колективних  сільськогосподарських  підприємств,  акціонерних  товариств
           відкритого і закритого типу;
                     функціонування  державних  підприємств  насінницького,  племінного  та  інших
           напрямків,
                     створення фермерських господарств;
                     наявність особистого підсобного господарства;
                     розвиток садівництва і городництва мешканців робітничих селищ.



                                                          100
   95   96   97   98   99   100   101   102   103   104   105