Page 110 - 4163

дорівнює 598 грн., мінімальна заробітна плата – 460 грн. З підвищенням фінансових
можливостей держави прожитковий мінімум буде зростати. Реалізація заходів щодо боротьби з
бідністю базується в Україні переважно на коштах державного бюджету. У розвинених країнах
– на коштах державного бюджету, прибутку підприємств, різних фондів (медичного
страхування, пенсійного страхування та ін.).
Вирішення питань нерівності і бідності зумовлене не тільки станом економіки, а й
державною політикою у перерозподілі національного доходу. В основі цієї політики – задача
досягнення більшої рівності у доходах і забезпечення соціальної безпеки. Важливо відзначити,
що діяльність держави проявляється як у межах функціонального, так і індивідуального
розподілу. В першому випадку вона може втручатися у процес встановлення цін факторів
виробництва і гарантувати їх власникам доход, відмінний від того, який був би результатом
вільної дії ринкового механізму: встановлення мінімуму заробітної плати; гарантованих цін на
сільськогосподарську продукцію; політика дешевих грошей, яка впливає на довгостроковий
ринок капіталу та ін.
Діяльність держави в межах індивідуального розподілу здійснюється за допомогою
фінансової і соціальної політики за наступними напрямками: надання колективних благ і послуг
(освіта, медицина) безкоштовно або за цінами, доступними для низькооплачуваних категорій
людей; компенсаційні ціни на продукти першої необхідності, які складають найбільшу частку
витрат найменш забезпечених людей; дотації певним групам економічних суб’єктів
(хліборобам, експортерам, малим підприємцям); витрати на соціальне забезпечення та сімейні
допомоги.
Чи може вважатися ефективною політика перерозподілу, яку здійснює держава?
Однозначної відповіді економічна наука поки що не дає, проте вона визнає необхідність
компромісу між ефективністю і рівністю. У соціальному плані перерозподіл розглядається не
стільки як передача доходів багатих бідним, скільки як передача влади від індивіда державі, як
інструмент підсилення влади державної бюрократії. Втім, в останньому є і частка істини, і
частка перебільшення. Тому слід виділити умови економічної ефективності політики
регулювання доходів. По-перше, вона не повинна забезпечувати зрівняльність, бо нерівність
доходів є джерелом незадоволеності і саме цьому – джерелом людського прогресу. По-друге,
політика регулювання доходів може бути ефективною, коли підвищує купівельну спроможність
як відносно загального обсягу товарів і послуг, так і їх структури. По-третє, необхідно
раціонально використовувати засоби політики перерозподілу, які виключали би їх двозначність.
Так, соціальні вигоди не повинні бути результатом горизонтального перерозподілу у масі
заробітних плат, зокрема, за рахунок ліквідації їх ієрархії, використання непрямих податків, які
відбиваються на цінах.
Таким чином, оптимальним результатом посилок ринкової економіки – рівність чи
ефективність – є, як правило, компроміс. Він свідчить про те, що суспільство зробило вибір на
користь толерантного відношення до нерівності, покладаючись на те, що видатки і соціальні
програми зменшуватимуть масштаб витрат і аномалій в економіці. Ця ж проблема стає
актуальною в сучасних умовах господарювання в Україні, яка прагне одночасно до подолання
кризисного стану і бідності населення.

Питання для закріплення вивченого матеріалу:

1. Поясніть, у чому полягає сутність економічного відтворення? Назвіть чинники, які
обумовлюють наявність категорії “економічне відтворення”.
2. Розгляньте структуру суспільного продукту за матеріально-речовим характером.
Поясніть різницю між матеріальним благами і послугами.
3. Чому в економіці існує проміжний продукт? Назвіть підприємства, які спеціалізуються
на виробництві проміжного продукту.

110