Page 114 - 4163

Новітнім напрямом сучасного етапу НТР є мультимедіа, тобто комплексне використання
різних засобів інформації (у т. ч. супутників зв'язку) з іншими засобами зв'язку. Виникають
віртуальні університети, запроваджується доступ до Інтернету переважної більшості шкіл.
Кумулятивна дія цих напрямів НТР, що базуються на праці людини, створює нову
могутню продуктивну силу, прискорює економічне зростання, яке здійснюється у певних
моделях.
Основними кінцевими цілями економічного зростання є підвищення матеріального
добробуту населення і підтримка національної безпеки. Підвищення матеріального добробуту як
головна мета економічного зростання проявляється в таких основних критеріях
1. Рівень розвитку продуктивних сил. Саме за ним оцінюється ступінь оволодіння силами
природи, рівень науково-технічних досягнень даного суспільства в кожен даний момент, рівень
розвитку виробництва в цілому.
2. Збільшення доходів у середньому на душу населення. Досягнення цієї мети одержує своє
відображення в темпах зростання національного доходу на душу населення.
3. Економія вільного часу. Дозвілля є одним з життєвих благ, але не знаходить
відображення в показниках реального валового національного продукту і національного доходу
країни. Тому при оцінці ступеня досягнення даної мети необхідно брати до уваги, відбувалося
чи ні протягом розглянутого періоду скорочення робочого тижня і робочого року, загальної
тривалості трудової діяльності робітників та службовців.
4. Поліпшення розподілу національного доходу серед різних шарів населення. Якби просте
збільшення реального НД супроводжувалося значним погіршенням його розподілу, то більша
частина населення взагалі не вважала економічне зростання поліпшенням, тому що їх добробут
не змінився або навіть зменшився. Тому важливо, щоб у процесі економічного розвитку
підтримувалися принципи соціальної захищеності стосовно непрацездатних і безробітних.
5. Поліпшення якості і зростання розмаїтості виготовлюваних товарів і послуг. Ця складова
не знаходить прямого відображення в показнику НД. У той же час цілком допустимо
припустити, що вища якість і диференціація товарів сприяють підвищенню споживчої
задоволеності, а отже, одержують своє відображення у збільшенні витрат на купівлю товарів та
послуг, сукупний розмір яких характеризує обсяг виробленого НД.

13.3. Економічний розвиток та економічні цикли

Циклічні коливання в економіці відомі давно, але до початку XIX ст. вони мали,
здебільшого, сезонний характер. З 1825 р. капіталістична система господарства з певною
періодичністю переживає кризи, які виявляються у надвиробництві товарів і неможливості їх
реалізації, що спричиняє спад виробництва, зростання армії безробітних, погіршення життєвого
рівня населення тощо.
Науковий підхід до з'ясування причин циклічності та криз застосували представники
класичної школи політичної економії. Д. Рікардо такою причиною вважав несправедливість у
розподілі багатства.
Вперше системний науковий аналіз економічного циклу і, насамперед, кризи (як основного
його елемента) зробив К. Маркс, піддавши конструктивній критиці погляди своїх попередників
на цю проблему. На його думку, економічний цикл – це рух виробництва від початку
попередньої до початку наступної кризи. З погляду суспільної форми економічний цикл в
умовах капіталізму означає період від часу припинення збільшення обсягів капіталістичної
власності і навіть часткового її руйнування, наступного зростання цієї власності і до періоду
нового припинення такого зростання, з одного боку, та відносин між різними групами
капіталістів та найманими працівниками, що виникають при цьому, з другого боку.
Від часу першої економічної кризи 1825 р. минуло 22 цикли. Кожний цикл складається з
чотирьох основних фаз: криза, депресія, пожвавлення і піднесення. Головною з них є криза,
тому з'ясування причин її виникнення розкриває найважливішу причину циклічності економіки.

114