Page 109 - 4163

Підприємця задовольняє 2-й варіант, бо 5515 грн. < 5540 грн.
На інвестиції впливає багато чинників, серед яких слід зазначити такі: розмір доходів, які
використовуються на інвестиції (розмір заощадження домогосподарств та частки прибутку
підприємця, що використовується для інвестицій; рівень позичкового проценту. Слід мати на
увазі, що чим більший цей рівень, тим інвестиції менші. Підприємець тільки тоді буде
користуватися кредитами, якщо норма прибутку від їх використання буде більшою, ніж
позичковий відсоток; розвиток науково-технічного прогресу, результатом якого є інновації;
загальна економічна і політична ситуація у державі; зміна рівня доходів населення, структури
попиту.
Інвестиції більшою мірою впливають на зростання національного доходу, ніж споживання:
зростання інвестицій → поширення масштабів виробничої діяльності → зменшення безробіття
→ збільшення доходів → збільшення попиту → збільшення виробництва товарів та послуг →
зростання національного доходу.
В масштабі суспільного відтворення та частина НД, яка не використовується на
споживання, а призначена для нагромадження капіталу і багатства країни, створює чисті
національні заощадження. Норма останніх визначається за формулою: ННЗ = (З : НД) х 100, де З
– обсяги заощадження національного доходу (за рік). Оптимальною нормою національного
заощадження вважається 20-20 %. Між визначеним показником, інвестиціями і розвитком
продуктивних сил суспільства існує тісний взаємозв’язок. Саме тому кожна країна надає великої
уваги стимулюванню схильності домогосподарств, підприємств до заощадження.

12.6. Нерівність, бідність та державна політика перерозподілу доходів

З розподілом національного доходу пов’язана проблема нерівномірності доходів, яка була
обумовлена нерівністю в розподілі власності на фактори виробництва, нерівністю людей з
погляду стану здоров’я, здібностей та ін. З проблемою нерівності в останній час пов’язується
таке соціальне явище, як бідність. Взагалі з початком перебудови в Україні іде стратифікація
суспільства: формується еліта, середній клас, бідні, злидарі. За даними ООН бідні в Україні були
і раніше. Так, у 1990 році кількість їх наближалась до 11 % населення, але ця бідність мала
пом’якшені форми, бо усі люди були більш –менш рівні, а бідними вважались люди з низькими
доходами. Втім, ніхто з них не був злидарем. Сьогодні за різними даними бідні в Україні
складають більше двох третин населення. За даними, які наводяться в пресі, так званий
децільний коефіцієнт, тобто відношення доходів 10 % найбагатішого населення до доходів 10%
найбіднішого населення, складає в Україні 30:1, у розвинених країнах він становить 5(7):1.
Причинами зростання бідності вважаються, по-перше, загальноекономічний стан країни, по-
друге, нерівність в розподілі державної власності у процесі приватизації.
Що визначає стан бідності? Бідність – це довгочасна відсутність ресурсів, яка не може бути
компенсована ні попередніми заощадженнями, ні тимчасовим відмовленням від визначеного
типу споживання. Критерієм бідності деякий час була межа малозабезпеченості. Саме вона
визначала поріг бідності, тобто такий рівень доходів, нижче якого неможливо одночасно
забезпечити людині і мінімальний рівень споживання, і задоволення найпростіших людських
потреб. Слід зауважити, що цей показник (у 2000 році – 118,3 грн.) не був гарантованою нормою
захисту від бідності. Він ураховував лише тимчасові можливості держави по наданню допомоги
окремим громадянам. З 1 квітня 2000 року замість межі малозабезпеченості був введений
показник прожиткового мінімуму.
Прожитковий мінімум – це розмір грошових коштів, що необхідні для підтримки
життєдіяльності людини та відновлення її робочої сили. Це важливий соціальний показник, який
розробляється практично у всіх розвинених країнах. Проте і прожитковий мінімум не є
гарантованим державою загальним середньомісячним доходом на кожного члена родини. Він є
лише основою визначення мінімальної заробітної плати, мінімальної пенсії, усіх видів
соціальної допомоги. Сьогодні офіційно встановлений прожитковий мінімум в нашій державі

109