Page 108 - 4163

зворотний); наявність попередніх заборгованостей (чим вони більші, тим менші можливості
споживання і заощадження); очікувані споживачами зростання чи зменшення заробітної плати,
збільшення чи зменшення цін на товари та послуги, наявність чи відсутність товарів на ринку.
На споживання і заощадження поряд з переліченими об’єктивними чинниками впливають
суб’єктивні: середня і гранична схильність до споживання і заощадження. Середня схильність
до споживання – це визначена у відсотках доля національного доходу, яка використовується на
споживання. Середня схильність до заощадження – це визначена у відсотках доля національного
доходу, яка використовується на заощадження.
Наприклад:
НД = 600 млн. грош. од., з них: споживання – 510 млн. грош. од., заощадження – 90 млн.
грош. од.
Середня схильність населення до споживання (ССН):
ССН сп = (510 : 600) · 100% = 85 %
ССН заощ = (90 : 600) · 100% = 15 %.

Чи в такій самій пропорції будуть зростати споживання і заощадження за умов зростання
національного доходу? Ні, бо на них впливають не тільки суб’єктивні чинники, а перш за все –
об’єктивні. Свідоцтвом цього є гранична схильність до споживання і заощадження. Гранична
схильність до споживання – це визначена у відсотках доля приросту національного доходу, яка
використовується на споживання. Гранична схильність до заощадження –це визначена у
відсотках доля приросту національного доходу, яка використовується на заощадження.
Наприклад, НД > з 600 до 640 млн. грош. од., споживання > з 510 до 520 млн. грош. од.,
заощадження > з 90 до 120 млн. грош. од. (640 млн. – 520 млн). НД на споживання збільшився
на 10 млн. грош. од., на заощадження – на 30 млн. грош. од. В цьому разі гранична схильність
населення спож. = (10:40) · 100 = 25 %, гранична схильність населення заощ. = (30 : 40) ·100 = 75 %.
Заощадження є вартісним показником інвестицій і нагромадження капіталу. Отже, між
заощадженнями та інвестиціями існує прямий зв’язок. Його можна розглядати, приміром, на
рівні корпорації і в масштабі суспільного відтворення. В останньому разі визнають національні
заощадження і їх норму. Інвестиції корпорації (підприємства) – це заплановане збільшення
факторів виробництва (технологій, знаряддя, предметів праці тощо) з метою розширення
виробництва і розвитку продуктивних сил підприємства. Джерелом інвестицій є прибутки
підприємців та заощадження домогосподарств. Причому, останні надходять до підприємців
опосередковано через кредитно-банківські установи. Спонукальним мотивом інвестицій є
одержання прибутку. Але підприємець тільки тоді придбає капітальні блага для інвестицій, коли
очікувані доходи від використання цих благ будуть більшими, ніж витрати на їх придбання. Як
можна порахувати очікувані доходи, коли вони будуть в майбутньому, а витрати мають місце
сьогодні, зараз? У світовій практиці ці розрахунки здійснюються через дисконтування
очікуваних доходів. Для цього використовують формулу дисконтування:
V
V  t ,
p t
1 (  r)
де, V p – дисконтована, сьогоднішня, поточна вартість купуємого матеріального блага; V t –
очікуваний доход (за рік); r – позичковий відсоток у частках одиниці; t – кількість років
експлуатації капітального блага.
Наприклад: Підприємець купив станок, строк експлуатації якого 3 роки; позичковий
відсоток – 8 %; очікуваний доход – 6500 грош. один., у т.ч. за роками: 1-й рік – 1500 грош.
один.; 2-й рік – 3000 грош. один.; 3-й рік – 2000 грош. один.
1
2
3
V p = 1500 : (1+0,08) + 3000 : (1+0,08) + 2000 : (1+0,08) = 5540 грош. один.
Дисконтована вартість залежить від конкретних сум щорічно очікуваного доходу. Якщо
зробити інший розподіл останніх: 1-й рік – 2000 грош. один.; 2-й рік – 1500 грош. один.; 3-й рік
– 3000 грош. один., то дисконтована вартість дорівнює:
3
1
2
V p = 2000 : (1+0,08) + 1500 : (1+0,08) + 3000 : (1+0,08) = 5515 грош. один.
108