Page 105 - 4163

Важливим макроекономічним показником є національний доход (НД). ЧНП за мінусом
непрямих податків дає національний доход. Існують різні підходи до визначення величини НД.
Згідно з марксистським підходом, НД  це новостворена вартість, яка включає необхідний і
додатковий продукт.
У практиці господарювання НД розбивається на два фонди: фонд споживання,
спрямований на задоволення матеріальних і культурних потреб населення та потреб суспільства
в цілому (оборона, управління державою, освіта тощо), і фонд нагромадження, що
направляється на розвиток виробництва.
Згідно з американською статистикою, НД визначається як сума доходів усіх власників, які
беруть участь у виробництві, тобто як сума заробітної плати, прибутку, відсотка і ренти. НД
менший, ніж ВНП, на величину непрямих податків і амортизаційних відрахувань.
Національний доход – це реальний доход, який використовується у суспільстві для
особистого споживання та розширеного відтворення і виражає виробничі відносини між людьми
з приводу виробництва, розподілу, споживання та використання необхідного і додаткового
продукту.
Національний доход з погляду витрат праці поділяють на необхідний і додатковий.
Необхідний продукт – це частина національного доходу, яка використовується на
відтворення людини: передусім витрати на житло, одяг, продукти харчування, соціальні та
духовні потреби.
Додатковий продукт – це частина національного доходу, яка використовується на
розширення виробництва, створення резервного фонду, виплати дивідендів, збагачення
панівного класу (придбання ним предметів розкоші, будівництво дорогих яхт тощо).
Як вже відомо з попередніх тем, Україна перебуває на стадії реформування економічної
системи суспільства та виробничих відносин, що в ній панують. Ці процеси відбуваються із
використанням зарубіжного досвіду розвинених країн. Отже, відповідно до даної теми слід
зазначити, що згідно з методикою розрахунків створеної національної продукції, яка
застосовується у розвинених країнах світу й ООН, основним макроекономічним показником в
Україні є валовий національний доход. Він охоплює результати економічної діяльності всіх
господарських одиниць: домогосподарств, підприємств, організацій і закладів (державних і
недержавних), іноземців як сфери матеріального, так і сфери нематеріального виробництва.
Всі розглянуті вище макроекономічні показники обчислюють за ринковими цінами,
отримуючи їх номінальне значення. Щоб отримати реальний ВНП, ВВП і т. д., ринкові
показники ціни “очищають” від інфляції (за допомогою індексу цін).

12.3. Національне багатство, його структура

Динамічність суспільного виробництва найповніше проявляється в зростанні й оновленні
національного багатства, що відбувається постійно завдяки створюваного сукупного
суспільному продукту.
Національне багатство – це сукупність матеріальних і духовних благ, які є у
розпорядженні суспільства. Іншою мовою, національне багатство – це сукупність створених і
нагромаджених у країні працею всього суспільства матеріальних благ, рівня освіти,
виробничого досвіду, майстерності, творчого обдарування населення, які призначені для
розширеного відтворення і досягнення головної мети суспільства. Отже, національне багатство
в широкому розумінні слова являє собою все те, чим так чи інакше володіє нація.
Воно нагромаджувалося суспільством протягом усієї історії його економічної діяльності.
Основну його частину становить матеріальне багатство, тобто сукупність нагромаджених
засобів виробництва і предметів споживання. Крім того, національне багатство включає також
нематеріальні, духовні цінності, такі як, виробничий досвід, освітній потенціал, досягнення
науково-технічної думки, інформаційні ресурси, культурні цінності тощо.
Найважливішими складовими національного багатства є:

105