Page 102 - 4163

Насамперед, тісний зв’язок існує між власне виробництвом і споживанням. Споживання
являє собою використання створених матеріальних і нематеріальних благ. Споживання визначає
мету виробництва і його структуру. Виробництво створює предмет споживання, породжує нове
споживання, визначає його спосіб. Таким чином, дещо відрізняючись за своїми функціями,
власне виробництво й споживання взаємопов’язані і лише в своїй єдності можуть представляти
процес (суспільного) виробництва. Перед тим як надійти до споживання, продукт передусім має
бути розподіленим – пройти стадію розподілу, в процесі якого встановлюється частка кожного
суб’єкту в одержання суспільного продукту. Але щоб отримати саме те, що необхідне для
задоволення конкретних потреб суспільства, продукт має пройти стадію обміну.
Виробництво, розподіл, обмін і споживання завжди слід розглядати як органічне ціле, як
єдиний безперервний відтворювальний процес.
Отже, суспільне відтворення – це процес суспільного виробництва в постійно
повторюваному зв'язку і в безперервному поновленні.
Необхідною умовою суспільного відтворення є додержання певних народногосподарських
пропорцій.
Основними положеннями теорії відтворення, створеної представниками класичної
буржуазної політекономії та К. Марксом, є:
по-перше, виробництво матеріальних благ – це безперервно повторюваний процес.
по-друге, результатом суспільного відтворення є створення суспільного продукту, що має
двояку форму: натурально-речову і грошову.
по-третє, суспільне відтворення включає чотири фази суспільного виробництва:
безпосередньо виробництво, розподіл, обмін, споживання.
по-четверте, суспільне відтворення передбачає певну пропорційність у розвитку галузей
народного господарства.
по-п’яте, суспільне відтворення як і суспільне виробництво включає два підрозділи, а саме:
виробництво засобів виробництва і виробництво предметів споживання.
по-шосте, джерелом розширеного суспільного відтворення є додатковий продукт.
по-сьоме, у процесі суспільного відтворення створюються суспільні фонди: фонд
відшкодування, фонд нагромадження, фонд споживання.
Розрізняють такі типи відтворення: просте, розширене й звужене.
Просте суспільне відтворення означає, що суспільне виробництво з року в рік
повторюється в незмінних масштабах. Це може відбуватися за умови, вся створена додаткова
вартість буде використовуватися на задоволення особистих потреб товаровиробників. Тобто,
просте суспільне відтворення – це повторення процесу суспільного виробництва в попередніх
масштабах, коли весь отриманий доход йде на особисте споживання.
Розширене суспільне відтворення передбачає, що суспільне виробництво з року в рік
повторюється у зростаючих масштабах. Це можливо лише за умови, коли частина додаткової
вартості буде використовуватися для нагромадження. Отже, розширене відтворення передбачає
розподіл додаткової вартості на дві частини: частина відходить в особисте споживання (фонд
споживання), а частина йде на додаткове придбання засобів виробництва та робочої сили (фонд
нагромадження). Тобто, розширене суспільне відтворення – це повторення процесу суспільного
виробництва у збільшеному розмірі, при якому частина отриманого доходу йде на придбання
додаткових ресурсів.
Нарешті, звужене суспільне відтворення – це повторення процесу суспільного
виробництва у скороченому обсязі.
Тільки розширене суспільне відтворення забезпечує постійне збільшення обсягів
суспільного виробництва, а цим самим більш повне задоволення зростаючих потреб
суспільства. Тому просте відтворення не є характерним для людського суспільства. Воно, як і
звужене відтворення, може бути як окремий епізод, а не як постійно діюча форма суспільного
виробництва.

102