Page 20 - 4160

Електродвигуни 11 та 6 вмикаються роздільно тумблерами
12 та 13.
Методика графічного методу побудови діаграм віддалення
та швидкості вихідної ланки для механізму, зображеного на рис.
2.1, полягає в наступному.

Необхідно за допомогою лабораторної установки отримати
графік віддалення вихідної ланки та заміряти час одного оберту
кривошипа.
Через початок діаграми відкладаємо осі координат, на осі
абсцис відкладаємо відрізок L мм, який у масштабі  t
приймаємо за час одного оберту (період) вхідної ланки АВ (рис.
2.2).
Кутова швидкість обертання кривошипа:
2   1
  , c
1
t
Тоді масштаб часу:
t c
  , .
t
L мм
Масштабний коефіцієнт осі ординат:
h м
 S  , ,
Y мм
max
де h – хід повзуна в м; Y max – максимальна ордината графіка
переміщення в мм.
Відрізок L ділимо на 12 рівних частин, що відповідають
числу положень кривошипа за один цикл руху механізму. У
точках 1, 2, 3 … 12 на ординатах відкладаємо віддалення т.F від
початку відліку. Відрізки відповідно дорівнюють:
F F  F F  F F 
0 1 l 1 2 l 2 3 l і т.д.
 ; a 1  ; b 2  c 3
  
S S S
Плавна крива, що з’єднує точки a, b, c …q, являє собою
діаграму віддалення вихідної ланки s=f(t).
Для побудови діаграми υ=f(t) необхідно графічно
продиференціювати діаграму s=f(t), оскільки відомо, що
ds d s   мt
   , .
dt dt с
Для цього вибираємо систему координат, вісь абсцис якої
має такий же масштаб, як і в діаграмі s=f(t).

19