Page 44 - 4135
P. 44

в) для газопроводів великої довжини, а також для розраху-
                            нків складних газотранспортних систем при двомірному описі
                            руху газу доцільно використовувати метод “прямих”;
                               г) при розв’язуванні задач із непрямокутними межами (зок-
                            рема задачі теплообміну з грунтом, який має складну поверх-
                            ню) можливе застосування інтегрального методу;
                               д) використання методу сіток ефективніше, якщо застосо-
                            вується схема інтегрування за часовою змінною не нижче дру-
                            гого порядку.
                                  Основними рiвняннями, якi вiдображають течію газу по
                            трубопроводах, є рiвняння руху, нерозривностi, енергiї та теп-
                            лопровiдностi у двомiрнiй чи одномiрнiй постановцi залежно
                            вiд призначення задачi. Для задач оперативного керування ви-
                            користовується одномiрна постановка, тодi як для визначення
                            нестацiонарного      коефiцiєнта      теплообмiну      необхiдне
                            розв’язання двомiрних рiвнянь переносу тепла. В останньому
                            випадку найбiльш зручно вибрати у виглядi шуканих функцiй
                            Р, М, T i розв’язувати систему методом “прямих” iз централь-
                            норiзницевою апроксимацiєю перших похiдних.
                                  Тодi для (2.2) маємо систему звичайних диференцiйних
                            рiвнянь:

                                                  d     1 M     M
                                                            x x  x x  ,
                                                  d  , x l  F  2 x

                                                                                 i
                                                                                      i
                             dM        M x x   M x x   p  x x   x x  M x  p   T x x   T x x
                                    W              F            W     F            ,
                             d            2 x           2 x       2D     T   2 x
                                 , x l

                                                                               1
                                         i
                                                i
                             dT         T      T            1           R   r   n  1
                               r          , r x x  , r x x            2
                                     W x                                         
                             d              2 x           C p          R       0,9F
                                 , x l                 T  i       C     2        x
                                                        rx x    x  p
                                                            T
                                M x x    M x x   x x   x x      i  i   C p 
                                                                         T
                                                       M x    C T  x x   
                                             x
                                                                   p x
                                   2 x           2 x                     
                                                            41
   39   40   41   42   43   44   45   46   47   48   49