Page 40 - 4135
P. 40

розрахунках, коли потрібна підвищена точність. Під час роз-
                            рахунку складних газотранспортних систем, коли деякі пара-
                            метри мають похибку 10 %, зручно користуватись рівнянням
                            стану  реального  газу,  яке  отримано  зі  співвідношення  (2.7)
                            методом найменших квадратів у вигляді регресійної моделі N-
                            го степеня:

                                                          N
                                                                l r
                                                      P    a T  ,
                                                              k
                                                          k  1 

                            де l, r – поточні степені температури та густини газу.
                                  Згідно з методом необхідно знайти мінімум функції

                                                            2
                                                            min ,
                                                            ij
                                                      i  j
                                          N
                                 2
                                                l
                                                  r
                                      ij 
                            де     P     a T   – відхилення експериментального зна-
                                 ij          k i  j
                                         k  1 
                            чення тиску; P ij – експериментальне значення тиску при тем-
                            пературі Т і і густині   j;i = 1 ...  n,  j = 1 ... m.
                                  Метод розрахунку можна спростити, перейшовши до лі-
                            нійних моделей. Для цього потрібно ввести зображення (l, r)
                             k i (i, j)  , тобто кожній парі (l, r) поставити у відповід-
                            ність значення К, а парі (i,  j) – значення :

                                                           r
                                                         l
                                                       T P    z ,
                                                        i  j    k

                            де k = 1...N,  = 1 ... m  n.
                               Тоді задача набуває вигляду

                                                                 2
                                                        N      
                                                      
                                              min P       a z       min .U
                                                  
                                                            k k 
                                                       k  1   

                                  Для того щоб функція досягла мінімуму необхідно і до-
                            статньо, щоб усі часткові похідні першого порядку дорівнюва-
                            ли нулю, а похідні другого порядку були більші від нуля:
                                                            37
   35   36   37   38   39   40   41   42   43   44   45