Page 10 - 4135

Таблиця 1.1 - Ефективність керуючих факторів

Ступінь Керуючі фактори
підви- Продук- абсолютні відносні
№
щення тивність
тиску    Q    Q
1 1,1 12,361 1,276 1,369 1,000 1,000
2 1,2 11,796 1,368 1,739 1,072 1,271
3 1,3 11,076 1,459 2,269 1,143 1,658
4 1,4 10,177 1,548 3,092 1,213 2,258
5 1,5 10,028 1,634 4,542 1,281 3,318
6 1,6 9,175 1,716 7,793 1,345 5,692
7 1,7 4,232 1,765 21,698 1,384 15,850

Слід зауважити, що останнє значення ступеня підвищення
тиску і продуктивності (таблиця 1.1) вибране таким чином,
щоб робота агрегату входила в зону нестійких режимів (зону
помпажу). Як бачимо, для цієї зони спостерігається різке зро-
стання параметрів ефективності регулювання, особливо пара-
метра  Q .
Одержані залежності відображають універсальний закон
керування. Він може бути застосований в кожному конкрет-
ному випадку для визначення реакції системи на зміну керую-
чого фактора. При нових умовах  Q і  , можуть досягати ма-
ксимуму. Тоді умови, при яких досягається максимум  Q і  ,
визначають оптимальний закон керування. Однак деякі з па-
раметрів можуть виходити за межі допустимих значень стій-
кої роботи нагнітача (наприклад, режим роботи в умовах пом-
пажу). Тому накладаються певні обмеження по параметрах.
Закон, що діє в області допустимих обмежень, вважають до-
пустимим.
На закони керування накладаються збурення та контрз-
бурення. Під збуренням будемо вважати реакцію довільного
параметру роботи системи (наприклад, стрибкоподібну зміну
температури газу на вході в ГПА), яка веде до створення реа-
кції на заданий вплив. Тобто, якщо згідно з законом керування
зміна обертів ротора нагнітача з n 0 до n 1 веде до зміни ступеня
підвищення тиску від  0 до  1, то за наявності певного збурен-
ня вказана зміна обертів ротора нагнітача призведе до іншого

7