Page 42 - 4127
P. 42

наступні ходи робитиме ваш опонент і які це матиме
                  наслідки),  взаємовигідні  ситуації  (прорахувати
                  вигоди ситуацій «подвійного виграшу», що обіцяють
                  взаємну вигоду).
                      8.  Універсальне  передбачення.  За  наявності
                  достатніх  обчислювальних  ресурсів  та  необхідної
                  інформації  для  формування  масиву  даних  можливо
                  передбачити  все.  Отримане  рішення  буде  позбавлено
                  суб’єктивного  фактору,  що  впливатиме  на  вибір
                  варіантів — людина поступається місцем машині.
                      9.  Теорія  хаосу.  Конфлікт  кількох,  на  перший
                  погляд,  ніяк  не  пов’язаних  подій.  Незначна  проблема
                  може посилюватись впродовж її руху в системі аж до
                  того  ступеня,  коли  її  можливі  наслідки  значно
                  переважать  початкову  проблему.  Існує  три  варіанти
                  цього  процесу:  стабільність  або  зрівноваженість
                  (система,  в  якій  елементи  перебувають  у  стані
                  рівноваги,  а  у  разі  порушення  рівноваги  швидко
                  повертаються до неї), хаос або межова нестабільність
                  (система,  в  якій  співіснують  порядок  та  безлад),
                  критична  нестабільність  (система  невпорядкована  та
                  не модельована).
                      Для  формалізації  наведених  моделей  найчастіше
                  використовуються такі методи:
                      1.  Алгоритм  рішення.  Вважається  одним  із
                  найкращих методів, суть якого у побудові зображень
                  усіх  альтернативних  напрямів  прийняття  рішення  і
                  фінансових  наслідків  кожної  альтернативи.  Це  дає
                  можливість  проаналізувати  кожен  варіант  і  обрати
                  необхідний напрямок для рішення.
                      2.  Метод  Ішікави.  Дозволяє  побачити  зв’язок
                  між  причиною  та  наслідком.  Цей  метод  доцільно
                  використовувати у випадках, коли причини проблем
                  важко виявити. Згідно методу, діаграма, побудована у




                                             42
   37   38   39   40   41   42   43   44   45   46   47