Page 53 - 39
P. 53

спирається  на  iнтуїцiю  того,  хто  її    розробляє,  та
                  вiдповiднi експерименти.
                     Експериментальнi дослiдження  виконувались  на  тому
                  ж    фрагментi  рельєфу,  що  i  в  попереднiх  пiдроздiлах
                  (див.         рис.2.2).            Як      i       ранiше         розглядалась              i
                  аналiзувалась  кожна  дiлянка  поверхнi,  представлена
                  вiкном  розмiром  40x40m.,  2x2  клiтини  цифрової  моделi.
                  Ознаками  теж  були    взятi  вiсiм  ухилiв  з  центральної
                  точки  вiкна  на  крайнi    точки.   Отже  вектор ознак був
                  восьмимiрним,               функція          розв’язку            знаходилась             як
                  евклідова відстань за формулою (4.8)
                         В  таблицi  4.8  приведенi  мiнiмальнi  евклiдовi
                  вiдстанi  з  восьми  положень образу, що обертається, при
                  кластеризацiї  образiв  вiдносно  центра  кластера  з
                  координатами  15,11.  Першою  вказана  координата  по
                  вертикалi, другою - по горизонталi.
                      Якщо вважати граничною евклiдовою вiдстанню 2.0, то
                  на  дiлянцi,    що  представлена  на  рис.2.2,  зобразились
                  чотири  улоговини,    простягнутих    в  горизонтальному
                  напрямку,  включаючи  i  улоговину  еталон  чи  центр
                  кластера.
                      В  таблицi  4.5  показанi  теж  аналогiчнi  результати
                  кластеризацiї,  але  отриманi  без  обертання  образiв.
                  Порiвняння  результатiв  таблиць  4.8  i  4.5  та  рис.  2.2,
                  показує,  що  завдяки  обертанню  образiв    форми    рельєфу
                  розпiзнались  бiльш  надiйно.  Так  наприклад,  образи  з
                  центрами 3,9; 21,9;  I 23,9 тiльки пiсля обертання були
                  розпiзнанi i класифiкувались як  улоговина.
                      Ще  нагляднiше  ефект  обертання  образiв  вiдображають
                  данi  таблицi  4.9,  де  показанi  результати  порiвняння
                  образа  з  самим  собою  пiсля  розвернення  на  певний  кут.
                  Тiльки  пагорб  при  будь-якому  кутi    повороту    може
                  класифiкуватись  пагорбом.  Що  стосується  улоговини  та
                  хребта,    то    при  кутах  повороту  близьких  до  90  i  270
                  градусiв    евклiдова    вiдстань    мiж  вихiдним  образом  i
                  тим  же  образом,  але  повернутим  на  вказаний  кут,
                  досягає  таких  значень,  що  цей  об’єкт  не  може  бути
                  розпiзнаним.

                         4.8. Порівняння різних функцій відстані

                         В  процедурі  розпізнавання  використовується  поняття
                  відстань,  як  засіб  оцінки  міри  близькості  між  собою
                  двох       образів,           або,       іншими         словами,          ступеня         їх
                  подібності.  Для  цієї  мети  було  запропоновано  [80,81]
                  різні  математичні  вирази.  В  метричному  просторі  Х
   48   49   50   51   52   53   54   55   56   57   58