Page 55 - 39

розпізнавання, та координати образу-еталону з рис.2.2.
В значеннях функції розв’язку, приведених у вказаних
двадцяти таблицях, центр еталона показано жирним
шрифтом. А тепер приводимо аналіз результатів.
Для хребта з координатами центра вікна-еталона
(3,11) для функції розв’язку d 1 можна відзначити
наступне. Класифікувались два хребти, що проходять в
напрямку j. Функція розв’язку змінюється від 0 до 4.66.
Є підстави вважати, що до даного класу може залучатись
образ, для якого функція розвязку знаходиться в межах
від нуля до третини чи менше половини максимального
значення.
Використання функції d 2 дає майже аналогічні
результати. При цьому максимальне значення функції
розв’язку досягає 11.6. За виключенням точки з
координатами (19,7) результати розпізнавання
співпадають з результатами, отриманими при використанні
функції d 1.
Використання функції розв’язку d 3 теж мало
відрізняється від попередніх результатів. Значення цієї
функції досягає максимальної величини 2.80. Всі об’єкти
розпізнаються правильно (див. рис.2.2 та відповідну
таблицю).
Що ж стосується використання останньої функції
розв’язку d 4 , то воно має ряд особливостей. По-перше,
при складанні програми слід враховувати і обходити
можливе ділення на нуль в знаменнику. По-друге,
отримані деякі значення цієї функції перевищують
відмінні від нуля мінімальні значення на кілька
порядків, що, мабуть, свідчить про протилежність
відповідних їм об’єктів до еталона. Тому функцію
розв’язку d 4 при підтвердженні цієї властивості на інших
еталонах можна буде рекомендувати для використання з
метою виявлення образів протилежних до еталона.
Для еталона з центром (11,7), що є впадиною,
функції розв’язку d 1, d 2, d 3 дозволяють розпізнати всі
наявні відповідні об’єкти. Слід відзначити, що цей
еталон не є чітко вираженою впадиною, однак
класифікація здійснюється досить успішно. Що стосується
функції розв’язку d 4, то тут теж можна спостерігати не
стільки розпізнавання подібних об’єктів, як значне
зростання функції розв’язку для об’єктів протилежної
форми. Для образів з координатами центрів (7.7) та
(13,19) функція розв’язку досягає значень, що
перевищують всі інші значення на декілька порядків.