Page 48 - 39

мають тенденцiю до кластеризацiї. З поняттям
кластеризацiя пов'язане також поняття таксономiя. В
лiтературi вказується, що цi два поняття по сутi є
iдентичними.
В практицi дослiдження форм рельєфу може знайти
зацiкавлення iснування вiдносин мiж об’єктами, якi
дослiджуються. В таких випадках говорять про
символiчний опис об’єктiв, який може мати вигляд
iєрархiчної структури. Iєрархiя будується на основi
поняття вiдстанi. Суть методу полягає в послiдовному
роздiленнi множин, якi дослiджуються, на пiдгрупи.
При цьому однiй з пiдгруп властивi певнi
характеристики, а iншiй нi. На кожному етапi
збiльшення вiдстанi вiдбувається iнший розподiл множин
на пiдгрупи. Прикладом iєрархiчного групування може
служити бiологiчна класифiкацiя на види, роди, класи,
типи [101].
Форми рельєфу можна роздiлити на порiвняно невелику
кiлькiсть груп з виявленням суттєвих зв’язкiв мiж ними
методами кластерного аналiзу. Оскiльки об'єктами, що
класифiкуються чи групуються, прийнятi форми рельєфу
земної поверхнi, подані у виглядi набору числових
характеристик - ознак, то через наявнiсть
рiзноманiтних похибок їх можна вважати зашумленими.
Крiм цього, вказанi об’єкти не завжди чiтко і
строго можуть роздiлятись за самою своєю природою.
Внаслiдок цього групування виконується з використанням
явних чи неявних статистичних методiв. Як вже було
сказано, пiд класом будемо розумiти форми дiлянок
земної поверхні, якi володiють деякими спiльними
властивостями, тобто такi окремi форми як пагорб, яма,
хребет i т. iн. Образом вважаємо опис такої дiлянки як
представника вiдповiдного класу. Таким чином,
кластеризацiєю можна вважати групування образiв за їх
близкiстю на певному iєрархiчному рiвнi.
Групування форм рельєфу за iєрархiчним принципом
без врахування їхнiх розмiрiв показано на рис. 4.7. у
виглядi дендрограми. На цiй дендрограмi не вказанi
складнi форми, не зроблене групування образiв за їхнiм
орiєнтуванням вiдносно геодезичної системи координат i
не врахованi iншi їх особливостi. Iєрархiчнi процедури
групування дiляться на агломеративнi i дiлимi. Першi з
них починаються з однiєї групи i створюють
послiдовнiсть груп, що об'єднуються, а другi
утворюють послiдовнiсть груп, що роздiляються [103]. В
нашiй задачi можна використовувати обидвi процедури.