Page 93 - 383_
P. 93
тань викладається зміст роботи, а також робиться їх оцінка.
Вона надає суттєву допомогу при доборі та вивченні
літератури
з того чи іншого питання, скорочує час., необхідний для
ознайомлення зі змістом роботи.
Навчальне анотування розглядається як форма
інформаційної діяльності, яка може служити засобом
розвитку навичок непідготовленого мовлення при обговоренні
та дискусії наукового характеру.
Робота по навчанню анотуванню та реферуванню
базується на майже однакових принципах. Це переробка
інформації оригіналу (складання плану, переказу та заголовків
абзаців, зазначення основного змісту абзаців; узагальнення та
скорочення інформації тощо). Основного значення набуває
формулювання головної думки тексту, уміння висловити її
своїми словами, а також засвоєння мовних зразків,
характерних для анотацій, (див. розділ "Мова анотації"). При
складанні анотації матеріал проробляється на рівні
ознайомлювального читання, яке передбачає ознайомлення з
загальним змістом тексту.
Структура анотації
Анотація складається з основної частини, яка вміщує
такі ж самі елементи, що й основна частина реферату, і власне
анотаційної частини. Остання містить у собі;
1) узагальнення викладу теми цілого тексту;
2) перелік основних підтем (проблем, питань);
3) висновки про те, як розкривається головна думка тексту;
4) посилання на додатки, ілюстрації, таблиці тощо. Цей
елемент є факультативним для анотації, він складається для
власного користування та зручності.
Основні принципи складання анотації
1. Анотація – це дуже короткий виклад змісту тексту у
вигляді переліку основних питань, вона забезпечує загальне
91