Page 33 - 346_

постаті, як Байрон і Гете, які підбили підсумок епохи нового
мистецтва. Вся історія художнього співвідношення і
естетичної самосвідомості – це незмінне освоєння та
утвердження нового, що не вкладається в існуючий стандарт.

4.2 Поліфункціональне мистецтво.
Мистецтво має в своїх потенційних можливостях
властивість бути поліфункціональною. Таких функцій
нараховується загалом понад два десятки.
Естетична функція передбачає розвиток за допомогою
мистецтва творчих здібностей, синтез художності з
практичною діяльністю людини. Мистецтво концептує в собі
творчий засіб людства, талант особистості і, в свою чергу,
служить стимулом у розкритті творчих потенціалів, допомагає
переносити цінності в життєдіяльний процес. Воно пробуджує
сподівання на творче піднесення людського духу.
Виділяється окремо гармонічна функція. Мистецтво
називають святом піднесення людини над буденністю, а це і є
одним із найреальніших засобів привернути інтерес публіки
своєю досконалістю форми, думки, щирістю почуттів,
висотою художнього таланту, принести людям радість і втіху.
Використовуючи прикрашувальну функцію з
найдавніших часів зародження здібностей, естетично бачили і
відчували світ у побуті і праці, мистецтво так і не полишило
остаточно цей своєрідний синкретизм.
У свободостворенні також маємо своєрідну функцію
мистецтва - воно допомагає людині піднятися над
повсякденним тяжінням турбот і відчути себе вільною.
Що ж до ігрової функції мистецтва, то її не слід
перебільшувати, але й не можна забезпечувати. Воно й
справді, у будь-якому виді мистецтва присутні елементи гри,
тобто у конкретному творі має місце умовність або
удаваність, досконалість форми, своєрідність порівнянь,
асоціацій, здатність викликати захоплення винахідливістю,
дотепністю майстра, а відтак включити гру почуттів,
інтелекту, уяви і здогадки.

31