Page 28 - 313_
P. 28

За  допомогою  такої  електричної  схеми  методика  досліджень
                            електричного поля має таку послідовність дій:
                                   Перед  виконанням  роботи  підготувати  листки  паперу  з
                            координатною сіткою, яка відповідає координатній сітці на дні посудини
                            (масштаб довільний).
                                   1.  Налити  в  посудину  тонкий  шар  води  (2-3  мм),  який  повинен
                            рівномірно покривати дно посудини.
                                   2.  Розмістити  в  посудині  необхідні  електроди  і  приєднати  їх  до
                            клем джерела постійної напруги 6 В.
                                   3. Перенести  стан  електродів на масштабний лист.  На рис. 32.10
                            вказано розміщення електродів, електричні поля яких досліджують в даній
                            роботі.
                                   4.  Ввімкнути  джерело  струму  (6  В)  і  привести  один  із  щупів  в
                            контакт  з  додатнім  електродом.  Другим  електродом  на  дні  посудини
                            знаходять  таку  точку,  де  нуль-індикатор,  як  вольтметр,  покаже  задану
                            різницю  потенціалів  (наприклад,  1В  або  інше  значення,  яке  вказує
                            викладач). Перенести координати цієї точки в масштабний лист. Це буде
                            перша  опорна  точка  для
                            побудови        першої
                            еквіпотенціальної  лінії.
                            Відносно   цієї   точки
                            знаходять всі інші точки
                            з            однаковим
                            потенціалом.  Один  щуп
                            лишається  нерухомим,  в
                            першій  опорній  точці,  а
                            іншим,  пересуваючи  по
                            дну          посудини,
                            відмічають  координати
                            тих  точок,  де  нуль-
                            індикатор  покаже  нуль
                            напруги.  З’єднавши  на
                            масштабному  листі  всі
                            експериментальні  точки,
                            отримаємо       першу
                            еквіпотенціальну лінію.
                               5.  Знову  приводять
                            один із щупів у контакт з
                            додатнім  електродом  і
                            знаходять   положення                  Рисунок 32.10
                            другої опорної точки, де
                            вже  різниця  потенціалів  буде  в  2  рази  більша  заданого  ”кроку”  (2  В).
                            Відносно другої опорної точки визначають координати тих точок, де нуль-



                                                            28
   23   24   25   26   27   28   29   30   31   32   33