Page 26 - 313_

потенціалів   між сусідніми еквіпотенціальними лініями була
однаковою (наприклад 1 В). Тоді, вимірявши відстань Х між сусідніми
еквіпотенціальними лініями згідно (32.12), визначимо середнє значення
модуля напруженості поля.

Е  (32.12)
 Х
Очевидно, чим менша різниця потенціалів  , тим менша відстань Х і
лише в границі, коли Х  0 , перейдемо до виразу (32.11).
На рис.32.7 наведена картина
силових і еквіпотенціальних ліній
електричного поля точкового
додатнього заряду. Силові лінії –
радіальні прямі, які виходять із
заряду, а еквіпотенціальні лінії –
концентричні кола, відстань між
якими поступово збільшується так,
що різниця потенціалів  між

сусідніми еквіпотенціальними
лініями залишається сталою.
Потенціал поля точкового заряду
зменшується з віддаллю r за законом
1/r (формула 32.9), тому при сталій

різниці потенціалів  , відстань Рисунок 32.7
 Х між сусідніми еквіпотенціальними лініями зростає, густота самих
еквіпотенціальних ліній зменшується. Одночасно із збільшенням відстані
від заряду зменшується напруженість поля (формула 32.3), зменшується
густота силових ліній, Таким чином, будь-яке електричне поле можна
графічно зобразити як за допомогою силових, так і еквіпотенціальних
ліній і за їх густотою визначити напруженість поля. Маючи картину
силових ліній, можна побудувати картину

еквіпотенціальних ліній і навпаки.
D Наприклад, на рис.32.8 наведені
o
90 еквіпотенціальні лінії електричного поля
С (“фрагмент” загальної картини).
o
B 90 Потенціали ліній        . За
А 1 2 3 4
o
90 цими еквіпотенціальними лініями
o
90 необхідно побудувати силову лінію поля.
Нехай силова лінія проходить через точку
А. В цій точці, проводимо дотичну до
еквіпотенціальної лінії і пряму АВ, яка
перпендикулярна до даної дотичної.
 1  2  3  4
Потім у точці В проводимо дотичну до
Рисунок 32.8
26