Page 42 - 2589
P. 42

а)                                б)

                            Рисунок 3.5 – Процес побудови графа композиції
                  відношень  A та B заданих на одній множині  X  з прикладу
                                                          3.14


                     Приклад  3.12:  Знаходження  матриці  композиції  відношень
                A і  B: C     B   A, заданих на одній множині  X , де  A і  B задані у

               прикладі 3.11.
                         x  x   x   x   x
                          1   2  3    4  5            x  x   x   x   x                x   x   x   x  x
                                                       1  2   3   4   5                1   2   3   4   5
                    x  1   0   0   0     1     x 1 0  0   0   0     0         x 1  0  0  0   0     0
                      1                                                                             
                                        
                    x   0  1   0   0   0       x 2   1  0  0  0   1           x 2   1  1  0  0  1 
                      2
                                           ,
               A   x   0  0   0   0   0  B   x 3  0  1  0   1   0 ,  B  A   x 3   0  1  0  0  1 
                      3                                                                             
                                        
                    x  0   1   0   0     1     x 4   0  1  0  0   0           x 4   0  1  0  0  0 
                      4
                                               x   0  0   0   1   0           x   0  1   0   0  1 
                    x   1   1   0   0   0          5                             5                  
                      5                 

                     3.4 Властивості відношень

                     Нехай  A – бінарне відношення у множині  AX                        X   X   Тоді

               відношення A  є:
                       рефлексивним,  якщо  E                   A  тобто,  іншими  словами,

               воно  завжди  виконується  між  елементом  і  ним  самим
                 x   X (xAx  )  Як  приклад  такого  відношення  можна  навести

                                                                             Z
               відношення нестрогої нерівності  ,(               )на  N,  і R ;
                       антирефлексивним,  якщо  A                       E     ,  тобто  якщо
               співвідношення  x           Ax   виконується,  то  x               x .  Наприклад,
                                          i   j                                i     j
                                                                    Z
               відношення  строгої  нерівності  на  N,   та  R,  відношення  «бути
               старшим» у множині людей;

                                                                     1
                                                                     
                       симетричним,  якщо  A                    A   тобто  при  виконанні
               співвідношення  x          Ax   виконується  співвідношення  x                  Ax .  Як
                                         i   j                                                j   i
               приклад  такого  відношення  можна  навести  відстань  між  двома
               точками  на  площині,  відношення  «бути  братом»  у  множині

               людей;





                                                              42
   37   38   39   40   41   42   43   44   45   46   47