Page 9 - 2587
P. 9

тобто ВКФ є середнім у часі значенням добутку першої функції
               на зміщену відносно неї на час запізнення  другу функцію.
                     Отже,       взаємна        спектральна  щільність                (ВСЩ)         двох

               стаціонарних процесів може бути визначена в такий спосіб:
                                                       
                                                        
                                           S (   f )   R (    e)   j 2(  f   )   d             (1.17)
                                             12            12
                                                        
                        При  числових  розрахунках,  коли  обидва  процеси  x                       (t )  і
                                                                                                   1
                x  (t ). задані на визначеному обмеженому проміжку  T  часу своїми
                 2
               значеннями  в  деяких  точках,  розділених  дискретом  часу  Ts ,
               формулу (1.16) можна трансформувати в таку:
                                         1    n l
                            R   (l )           x  (m )x  (m    l     ( , ) 1 l   2 , 1  ,...,n  ) 2 /      (1.18)
                              12                  1       2
                                       n   l m 1
                        чи в дещо більш просте співвідношення:
                                         2    2 / n
                               R   (l )      x  (m ) x  (m   l     ( , ) 1 l   2 , 1  ,...,n  ) 2 /          (1.19)
                                12              1        2
                                         n m 1
                        а замість (1.17) використовувати

                                             2 / n
                           S   (k )   Ts   R   (l   ) e  (j  2  / n )(k  )(1 l  )1  ( , k   2,1  ,...,n  ) 2 /       (1.20)
                             12                 12
                                           l 1
                     Якщо тепер підставити вираз (1.19) у (1.20) і змінити в ньому
               порядок сумування, то можна прийти до такого співвідношення
               між  ВСЩ  і  результатами  перетворень  процедурою  fft  заданих

               виміряних значень процесів:
                                            2        
                           S   (k ) Ts      y  (k )   y  (k ), ,      (k = 1,2,..., n/2)       (1.21)
                                                      
                             12                  2         1
                                            n        
                        де риска зверху означає комплексне спряження відповідної

               величини.
                     З врахуванням (1.14) і (1.15) вираз (1.21) можна представити
               також у виді:

                                            S   (k )   X  * (k ) X  (k )                         (1.22)
                                              12          2        1
                        З  цього  випливає,  что  взаємна  спектральна  щільність

               двох  процесів  при  будь-якому  значенні  частоти  дорівнює
               добутку  значення  комплексного  спектра  другого  процесу  на

               комплексно-спряжене  значення  Фур'є-зображення  першого
               процесу на тій же частоті.
                     Формули  (1.14),  (1.15)  і  (1.21)  є  основою  для  обчислень  у
               системі  MATLAB  відповідно  Фур'є-зображення  процесу,  його

               комплексного  спектру  і  взаємної  спектральної  щільності  двох
               процесів.


                                                            9
   4   5   6   7   8   9   10   11   12   13   14