Page 92 - 2585

Рисунок 2.3 – Блок-діаграма будови сейсмічного вогнища
Н – гіпоцентр; Е – епіцентр; ЕН – глибина вогнища
землетрусу; і – ізосейсти; m – послідовне положення
хвильового фронту

Найбільша швидкість поширення сейсмічних хвиль
спостерігається по площинах нашарування, вздовж розломів і
тріщин земної кори та зон подрібнення.
Сейсмічні хвилі являють собою пружні хвилі, що
виникають в результаті землетрусів, вибухів, ударів і
розповсюджуються в надрах Землі у вигляді коливань
затухання. Величина струсу гірських порід, в першу чергу,
залежить від їх твердості та щільності.
Елементарні зміни об'єму порід поширюються у
вигляді поздовжніх сейсмічних хвиль, а елементарні зміни їх
форми - у вигляді поперечних сейсмічних хвиль. Коливання
частинок речовини в поздовжніх хвилях (Р) відбувається
вздовж напряму поширення сейсмічних хвиль, а в поперечних
хвилях (S) - перпендикулярно до напряму їх поширення.
При виникненні землетрусів, першими в епіцентрі
досягають земної поверхні поздовжні хвилі. На поверхні
Землі вони викликають третій тип хвиль, так званих
поверхневих. Вони за характером коливань належать до

91