Page 95 - 2585

при виверженні. Другорядними причинами виникнення
вулканічних землетрусів є утворення в конусі вулкану і на
прилягаючих ділянках розривів, зсувів та інших механічних
порушень.
Денудаційні землетруси відбуваються внаслідок
різного типу обвалів в гірських районах, провалів в карстових
печерах, соляних шахтах тощо. При таких землетрусах
сейсмічні хвилі виникають внаслідок удару великих мас
породи, що обвалилися. Обвали, що призводять до
виникнення денудаційних землетрусів, можуть спостерігатися
як в горах, так і на рівнинах. Однак найбільш сильні обвали
відбуваються в горах. Прикладом такого обвалу може
служити обвал на р. Мургаб (Західний Памір) у 1911 р. Об'єм
3
обваленої породи становив понад 2 км , а її маса - близько 7
млрд. т. Ще більші за масштабами обвали характерні для
Альп. Об'єм одного з найбільших обвалів становив тут
3
близько 15 км , а площа, зайнята обвальними масами, - 49 км .
Обвали в горах і викликані ними землетруси дуже
часто призводять до перегородження річкових долин і
утворення озер. Таке походження мають озера Ріца на Кавказі,
Іссик в Заілійському Алатау, Сарезьке на Памірі, Синевир в
Карпатах та багато інших в будь-якому високогірському
районі світу. Найбільшим із названих є Усойський завал в
долині ріки Бартанга (Памір), який створив Сарезьке озеро,
глибиною до 500 м біля завалу.
Денудаційні землетруси характеризуються невеликою
силою, яка не перевищує 5-6 балів. Тривалість землетрусу
становить декілька секунд.
Штучні землетруси виникають внаслідок діяльності
людини. Основним джерелом утворення підземних поштовхів
є наземні та підземні ядерні вибухи. Енергія таких штучних
землетрусів, за даними американських вчених може досягати
9-10 балів в епіцентрі.
З середини ХХ ст. техногенний вплив на земну кору
став однією з причин наведеної сейсмічності. Частіше всього
наведені землетруси проявляються в результаті заповнення
великих водосховищ. Іншим прикладом появи наведеної

94