Page 89 - 2585

Результати палеомагнітних досліджень, вивчення
природних умов основних періодів розвитку Землі,
палеонтологічні знахідки, порівняння літологічного складу
порід окремих материків, вивчення конфігурації материків, -
дали змогу припустити, що раніше суша займала зовсім інше
положення на земній поверхні. Можливо, що материки являли
собою єдине ціле - гіпотетичну Гондвану і Лавразію. І тільки
протягом тривалого геологічного часу, поступово
пересуваючись по поверхні Землі, материки зайняли сучасне
географічне положення.
Відповідно сучасним уявленням про розвиток Землі,
літосфера розбита на глобальні та менші за розмірами плити,
що рухаються по відносно пластичній астеносфері. До числа
найбільш великих плит належать Тихоокеанська, Євразійська,
Північноамериканська, Південноамериканська, Африканська,
Індо-Австралійська, Антарктична. Складаються вони з давньої
(4 млрд. років) континентальної кори за виключенням
Тихоокеанської плити, вік якої не перевищує 180 млн. років.
Переміщення плит за рік вимірюється сантиметрами, а за
геологічний час - тисячами кілометрів. При цьому континенти
дрейфують разом з материками. В місцях розсування плит
відбувається нарощування земної кори внаслідок заповнення
швів вулканічними лавами. З протилежного боку плити
зближуються та відбувається зіткнення і занурення океанічної
літосфери у глибину мантії. Там кора переплавлюється і
включається в поновлений цикл. При цьому зберігається
сталість об'єму Землі і її складових оболонок.

2.4 Землетруси та їх вплив на формування рельєфу

Землетруси за своєю природою є одним з найбільш
грізних явищ на планеті Земля. Вони породжуються
ендогенними процесами в земних надрах. Землетруси - це
коливання поверхні і надр Землі, викликане раптовим і
швидким зміщенням крил існуючих або заново утворених
тектонічних розривів. Землетруси здатні передаватися на
значні відстані. Крім класичних землетрусів, вони можуть

88