Page 40 - 199_
P. 40

виконувати  дану  роль;  3)  інтеріоризація  виконуючої  ролі,  яка
                            безпосередньо зв'язується з її значущістю для індивіда. Ці фактори мають
                            пряме відношення до вивчення ролевого конфлікту.
                                       Конфлікти є двох типів: міжролеві і
                                  внутріролеві. До міжролевих відносять
                                   конфлікти, що викликаються тим, що
                             індивідуму одночасно приходиться виконувати
                                  дуже багато різних ролей і він не може
                            виконувати всі вимоги цих ролей, або тому, що
                                для цього в нього немає достатньо часу і
                             фізичних можливостей, або тому, що різні ролі
                                       пред'являють несумісні вимоги.
                                 Внутріролеві   конфлікти   —   це   суперечливі   вимоги,   що
                            пред'являються до носіїв однієї ролі різними соціальними групами.
                                 Але сама по собі  соціальна роль не визначає діяльність і поведінку
                            кожного  конкретного  носія  в  деталях:  все  залежить  від  того,  наскільки
                            індивід засвоїть, інтерналізує роль. Акт інтерналізації визначається цілим
                            рядом  індивідуальних  психологічних  особливостей  кожного  конкретного
                            носія  даної  ролі.  Тому  суспільні  відносини,  хоч  і  є  за  своєю  суттю
                            ролевими, безособовими відносинами, в дійсності, в своєму конкретному
                            прояві  набувають  певну  особистісну  значущість.  Кожна  соціальна  роль
                            має свій певний стиль виконання даної ролі. Це дає основу для побудови
                            всередині  безособистісних  суспільних  відносин  другого  роду  відносин  -
                            міжособистісних.  Важлива  риса  міжособистісних  суспільних  відносин  -
                            емоційна основа.
                                 Розглядаючи  питання  „  Міжособистісні  відносини  „  слід  зазначити,
                            що  міжособистісні  стосунки  -  це  сукупність  об'єктивних  зв'язків  та
                            взаємодій між особами, які належать до певної групи.
                                 Міжособистісні  стосунки  охоплюють  широке  коло  явищ,  але
                            головним регулятором сталості, глибини, неповторності міжособистісних
                            стосунків  є  привабливість  однієї  людини  для  іншої.  Тому  стан
                            задоволеності - невдоволеності виступає основним критерієм оцінки таких
                            стосунків.  Привабливість  складається  з  почуттів  симпатії  та  притягання.
                            Якщо симпатія - антипатія - це переживання задоволення та незадоволення
                            від  контактів  з  іншими  людьми,  то  притягання  -  відштовхування  -
                            практична складова цих переживань.
                                 Міжособистісна  привабливість  -  непривабливість  може  набувати
                            характеру  сталих  зв'язків  між  людьми  й  переходити  у  взаємну
                            прихильність або неприхильність.
                                 Існує зв'язок між діловими та міжособистісними стосунками. Незбіг
                            близьких міжособистісних стосунків та ділової активності очевидні, але не
                            може  бути  суспільних  відносин  у  "чистому"  вигляді,  без  особистісного
                            компонента.  У  будь-яких  взаємодіях  завжди  присутній  компонент
                            привабливості  -  непривабливості.  Питання  полягає  лише  в  тому,  де
                            присутність  цього  компонента  виправдана.  На  виробництві  результат
                            спільної  діяльності  -  економічна  ефективність,  це  головний  критерій

                                                           48
   35   36   37   38   39   40   41   42   43   44   45