Page 39 - 199_

загрозу.
У людини кількість цілей спілкування збільшується. Це передача і
отримання об'єктивних знань про світ, навчання і виховання, узгодження
розумових дій людей в їх сумісній діяльності. Якщо у тварин цілі
спілкування не виходять за рамки задоволення актуальних для них
біологічних потреб, то у людини вони являють собою засіб задоволення
багатьох різних потреб: соціальних, культурних, творчих тощо.
Не менш суттєві відмінності засобів спілкування, їх можна визначити
як способи кодування, передачі, переробки і розшифровки інформації, що
передається в процесі спілкування однієї живої істоти з іншою.
Кодування інформації - це засіб передачі її від однієї живої істоти до
іншої. Наприклад, інформація може передаватися з допомогою прямих
тілесних контактів: торканням тіл, руками тощо. Інформація може
передаватися і сприйматися на віддалі через органи чуття (спостереження
з боку однієї людини за рухами іншої, або сприйняття їх звуків, сигналів).
У людини, крім всіх цих даних від природи способів передачі інформації є
немало таких, які винайдені і удосконалені ним самим. Це мова і інші
знакові системи, письмо в його різноманітних видах і формах (тексти,
схеми, малюнки), технічні засоби запису передачі і збереження інформації.
Важливими видами спілкування є вербальне і невербальне.
Невербальне – це спілкування за допомогою міміки, жестів і пантоміміки.
Це тактильні, зорові, слухові тощо. Вербальне спілкування властиве лише
людині і необхідною його умовою є мова.
Приступаючи до вивчення питання “Теорії соціальних ролей” слід
зазначити, що кожний індивід вступає в певні відносини, але групи теж
вступають в певні відносини, і таким чином, людина виявляється
суб'єктом багаточисельних різноманітних відносин. В цій багатоманітності
необхідно відрізнити два основних види відносин: суспільні відносини і
психологічні або міжособистісні відносини.
Суспільні відносини носять безособовий характер, їх сутність не
взаємодія конкретних осіб, а швидше взаємодія конкретних ролей.
Соціальна роль — суспільно необхідний вид соціальної діяльності,
спосіб поведінки особи.
В працях присвяченим ролевим теоріям можна знайти багато
класифікацій ролей за різними критеріями. Перш за все рідко вживається
сам термін" соціальна роль". Часто фігурує термін просто "роль індивіда"
або поділ ролей на "конвенціальні" і міжособистісні, "формальні” і
"неформально". Так Сарбін Т. і Аллен В. виділяють формальні і
неформальні ролі. Формальні ролі — це більш чіткіші уявлення про права і
обов'язки носіїв цих ролей. Т.Шибутані розділяє ролі на "конвенціальні",
тобто такі, у відношенні яких у членів суспільства є загальноприйняті,
конвенціальні уявлення про те, якою повинна бути поведінка виконавців
цих ролей, і на міжособистісні, у відношенні яких не має більш-менш
одних уявлень.
Велике число теоретичних праць в галузі ролевих теорій присвячені
аналізу факторів, що впливають на сприйняття і виконання індивідом тієї
чи іншої ролі. При цьому виділяються такі групи факторів: 1) знання ролі,
тобто уявлення про права і обов'язки, зв'язані з даною роллю; 2) вміння

47