Page 34 - 199_

невеликий (7±2 одиниці), а час збереження декілька
хвилин.
Для короткочасової пам'яті вже можливе довільне управління з
допомогою повторення, а також символізація. Інформація, що зберігається
в короткочасовій пам'яті може бути порушена в меншій мірі ніж в
миттєвій, за рахунок більшої тривалості зберігання і внаслідок переводу
первинної інформації в символьну форму.
Оскільки обсяг короткочасової пам'яті обмежений, інформація із неї
після перекодування виводиться в проміжну (буферну) пам'ять, в якій вона
зберігається до тих пір, поки не появиться можливість перевести її на
довготривале збереження. Час збереження в проміжній пам'яті
обчислюється годинами. Особливістю проміжної пам'яті є: якщо на протязі
кількох діб вона не очищається, то організм примусово відключається
від прийому інформації із зовнішнього середовища.
Процеси очищення проміжної пам'яті відбуваються в основному у
сні, і, ймовірно цим в значній мірі визначається його специфічне
призначення. Довготривала пам'ять характеризується відносною
тривалістю і міцністю збереження сприйнятого матеріалу. В ній
відбувається нагромадження знань, набутих людиною в процесі виконання
нею різних видів діяльності. Знання ці зберігаються в перетвореному
вигляді, в більш узагальненому і систематизованому, вони потрібні людині
в її життєдіяльності взагалі, а не лише в даний момент. При необхідності ці
знання актуалізуються в свідомості людини потім знову переходять в
довготривалу пам'ять. Тому людина кожну хвилину і не усвідомлює всього
що зберігається в її довготривалій пам'яті, своєрідному арсеналі її знань.
Розкриваючи третє питання “Формування і розвиток пам’яті”
необхідно відмітити, що з раннього дитинства процес розвитку пам'яті йде
по декількох напрямках. По-перше, механічна пам'ять поступово
доповнюється і замінюється логічною. По-друге, безпосереднє
запам'ятовування з часом перетворюється в опосередковане, зв'язане з
активним усвідомленим використанням для запам'ятовування
відтворення різних мнемонічних методів і засобів. По-третє,
мимовільне запам'ятовування, що домінує і в дитинстві, у дорослої
людини перетворюється в довільне.
В розвитку пам'яті в цілому можна виділити дві генетичні лінії: її
удосконалення у всіх без виключення цивілізованих людей в міру
суспільного прогресу і її поступове покращення у окремо взятого індивіда
в процесі його соціалізації, залучення до матеріальних і культурних
досягнень людства. Розвиток пам'яті залежить від того, як забезпечується
управління цим процесом. Насамперед розвиток пам'яті залежить від
зацікавленого включення особистості в продуктивну діяльність. Інтерес,
зацікавленість, активне ставлення до діяльності сприяють мимовільному
запам'ятовуванню.
Слабка пам'ять не існує сама по собі. Це є не що інше, як слабка увага
і розпорошена спостережливість, спрямована одночасно на кілька
предметів. Тому треба систематично розвивати вольову увагу й навички
концентрації думки спеціальними вправами.

41