Page 65 - 197_

виконання технологічного процесу (матеріалів, праці, засобів
виробництва) в грошах. Використовують два інтегральних
критерія оптимальності - технологічну собівартість С та зведені
витрати В з.

Технологічна собівартість враховує витрати на основні
матеріали, заробітну плату основних виробничників,
амортизацію ЗТО, будівель, енергію та накладні витрати.

Зведені витрати додатково враховують капіталовкладення і
можуть бути розраховані як
В = Е К + СN = Е К + (С’ + C’’)N, (9.4)
з
н
н
де Е - нормативний коефіцієнт окупності капіталовкладень
н

К (початкових затрат); N - річна програма випуску виробів; С’ -
витрати на основні матеріали; С’’- витрати, пов’язані з
технологічним процесом і залежать від технологічного

процесу, його структури і параметрів.

9.2 Параметрична оптимізація. Постановка задачі
оптимізації режимів різання [1]
Параметрична оптимізація є першим етапом

оптимізаційного розв’язку технологічних задач (див. розділ
2.5). В класичній задачі цього класу – задачі розрахунку
режимів різання - використовуються такі складові:
параметри оптимізації – режими різання, зокрема подача S

і швидкість різання V;
математична модель – зв’язки параметрів оптимізації з

технологічними вимогами до деталі на даній операції,
організаційними вимогами й обмеженнями, зумовленими
граничними можливостями технологічної системи;
критерій оптимальності – один з локальних критеріїв,

наприклад, стійкість різального інструмента Т або штучний час.
Розглянемо докладно постановку задачі оптимізації
режимів різання для одноінструментної токарної обробки. Вона

охоплює два етапи:
1) формування математичної моделі;
2) розробку методики пошуку оптимальних параметрів.
Перший етап зводиться до виявлення обмежень (виразів

виду (9.1)) та цільової функції (9.3).
Технологічні обмеження:

65