Page 68 - 197_

Принагідно зауважимо, що наявність області допустимих
значень вказує на багатоваріантність задачі параметричного
синтезу, тобто, що існує достатньо багато значень S i V (для
даного випадку), які можуть бути реалізовані на верстаті і

забезпечать потрібну якість.

9.3 Структурна оптимізація. Постановка задачі вибору
моделі верстата [1, 2]
Задачі структурного синтезу, як і задачі параметричного

синтезу є багатоваріантними. Це означає, що існують різні
варіанти структури, тобто різні набори елементів
технологічного процесу з різними способами їх поєднання

зв’язками. Задача синтезу – сформувати (виявити) їх; аналізу
структури – перевірити їх на відповідність в системі обмежень,
а оптимізації – вибрати найкращий за певним критерієм
оптимальності. Тобто в перелік задач технологічного

проектування входять також і задачі структурної оптимізації.
Математичне формулювання задачі структурної
оптимізації таке ж, як і параметричної. Вона теж має систему

обмежень і функцію мети. Однак відрізняється характером
змінних оптимізації. Якщо в задачі параметричної оптимізації
змінні є упорядкованими, тобто до них можна застосувати
поняття “більше-менше”, їх можна розмістити в координатній

системі, то в задачі структурної оптимізації вони є
невпорядкованими. Для опису обмеження з невпорядкованими

змінними оптимізації використовувався математичний апарат
теорії множин. Наприклад, умова можливості входження
елемента структури а в склад елемента вищого ієрархічного
і
рівня МТР є: а М (елементом вищого рівня є масив
і
тм
(множина) технологічних можливостей).
Розглянемо постановку задачі структурної оптимізації на
прикладі вибору моделі верстата. Численні вимоги, які

потрібно врахувати при цьому, можна описати системою
обмежень щодо:
технологічних можливостей верстата (виконання даного

переходу а та їх сукупності)
і
a  МТР , (9.16)
i
де МТР = {токарний, фрезерний, свердлильний…} –
множина видів переходів для кожного верстата. Вона визначає
технологічні можливості верстата;

68