Page 63 - 197_
P. 63

9 ОПТИМІЗАЦІЯ В АВТОМАТИЗОВАНОМУ

                                             ПРОЕКТУВАННІ

                   9.1 Постановка задачі оптимізації. Терміни та підходи [1, 2]
                        Оптимізація            в        автоматизованомк                проектуванні

                  технологічних  процесів  є  поряд  із  задачею  синтезу  структури
                  чи не найскладнішою задачею через складність вибору простих
                  але  надійних  критеріїв  оптимальності  та  цільових  функцій,

                  математичних моделей і алгоритмів.
                        Технологічний  процес  називають  оптимальним,  якщо  він
                  забезпечує         виконання          системи         обмежень          досягнення
                  екстремуму вибраного критерію оптимальності.

                        Тобто  оптимальний  технологічний  процес  не  є  ідеальним
                  взагалі.  Він  є  найкращим  серед  варіантів,  які  аналізуються
                  стосовно          вибраного          критерію          оптимальності.            Тому

                  технологічний  процес,  оптимальний  за  одним  критерієм,
                  наприклад,  найвищою  продуктивністю,  може  бути  далеко  не
                  оптимальний за іншим, наприклад, найменшою собівартістю.
                        Задача  оптимізації  технологічних  процесів  вимагає

                  наявності трьох обов’язкових елементів:
                  1) математичної моделі процесу,
                  2) цільової функції (функції мети),

                  3) алгоритму (методу) оптимізації.
                        Математична модель процесу - це опис усіх важливих для
                  проектування           зв’язків      (залежностей)           між      параметрами

                  технологічного            процесу         (змінними           оптимізації)         або
                  структурними  характеристиками  технологічного  процесу  у
                  математичній формі.

                        Класична  форма  подання  математичної  моделі  у  вигляді
                  аналітичних          формул         часто       неприйнятна            для      опису
                  технологічного  процесу,  бо  найчастіше  (окрім  найпростіших
                  випадків)  такі  залежності  невідомі.  Математична  модель

                  звично  формується  у  вигляді  різноманітних  (технологічних,
                  технічних, економічних та організаційних) обмежень щодо:
                         -  продуктивності,

                         -  якості об’єкта виробництва,
                         -  технологічних можливостей ЗТО,
                         -  організаційно-технічних можливостей виробництва.





                                                            63
   58   59   60   61   62   63   64   65   66   67   68