Page 69 - 177_

виборі базису постачання визначаються ті умови, за якими буде укладено
зовнішньоекономічний контракт і які будуть фігурувати в митних документах.
Тому стаття про базис постачання є ключовою у будь-якому контракті, а також у
процедурі митного оформлення контрактних товарів. Від умов постачання товару
прямо залежить величина його митної вартості і склад включених у неї витрат.
У 1953 році Міжнародна торговельна палата розробила Міжнародні правила
по роз'ясненню термінів "Internatiomal Comercial Terms" (далі - Інкотермс) для
полегшення укладення договорів купівлі-продажу. Зараз діє удосконалена
публікація Правил у редакції від 1 вересня 1990 року № 460. Існують також
Інкотермс -2000. З метою однакового тлумачення комерційних термінів
суб'єктами підприємницької діяльності України при висновку
зовнішньоекономічних договорів застосовуються Міжнародні правила
ІНКОТЕРМС. Посилання на конкретний варіант базисних умов ІНКОТЕРМС в
угоді купівлі-продажу є обов'язковим і це дає можливість уникнути безліч
юридично-правових непорозумінь між контрагентами [ 7 ].
Правила ІНКОТЕРМС являють собою збірку з 13 традиційно сформованих
у міжнародній торгівлі базисів постачань, кожний з яких встановлює наступне:

 у яких випадках продавець вважається таким, що виконав свої
зобов'язання по постачанню;
 хто організовує й сплачує перевезення товару; хто робить "очищення"
товарів від податків і мита, виконує митні формальності і несе пов'язані з
цим ризики;
 які документи необхідно оформити в зв'язку з постачанням товару і
то, за чий рахунок і яким чином їх передає;
 інші зобов'язання по виконанню контракту.
У змісті Правил ІНКОТЕРМС базисні умови розташовуються по групах,

починаючи з тих, які передбачають мінімальні витрати й обов'язки для покупця
і завершуються роз'ясненням умов, при яких витрати продавця максимальні.
Умови правил ІНКОТЕРМС поділяються на 4 групи і передбачають:
Група Е ("Франко-завод" ЕХW) - зобов'язання продавця по постачанню
вважається виконаним після того, як він передав покупцю товар на своєму
підприємстві.
Група F ("Франко-перевізник" FСА, "Франко уздовж борта судна"
FAS,"Франко-борт" FОВ) - зобов'язання продавця вважаються виконаними після
того, як він передав перевізнику товар відповідно до інструкцій, отриманих від
покупця.
Група С (“Вартість і фрахт” - СРT, “Вартість, страхування і фрахт” -СІF,
“Перевезення сплачене до" - СРТ, "Перевезення і страхування сплачені до" -
СІР)- контрактні відвантаження - продавець повинен сплатити звичайні
транспортні витрати (фрахт), необхідні для доставки товару в зазначене в
контракті місце. С - умови визначають 2 моменти поділу відповідальності між
продавцем і покупцем:
1. По розділу ризиків.

67